Політика держави Сасанідів щодо християн.
Поступово на території Ірану з’явилися християнські громади, особливо у районах з арамейським населенням та Хузистані. З набуттям християнства статусу державної релігії у Римській імперій Сасаніди починають його переслідування, вбачаючи у християнах інструмент впливу сусідньої держави.
Гоніння на них продовжувалися з 30-х рр. IV ст. до 80-х рр. V ст., коли сирійська церква в Ірані перейшла на позиції несторіанства і була засудженна офіційним Константинополем як єресь. У Мерві в 420 р. несторіанське єпископство перетворили на митрополію, а саме місто стало одним із трьох головних центрів несторіанства у володіннях Сасанідів. Особливого впливу в першій половині VI ст. набув єпископ Федір. Є згадки про єпископа в Абіверді. Після засудження єресі Нестора на Ефеському соборі в 431 р. до Сасанідської держави масово прибували несторіани. Церква, переслідувана у Візантії, набула підтримки шаханшахів, натомість підтримуючи офіційну владу. Саме у Мерві, в саду митрополита, в 651 р. перенесли і поховали тіло Єздігерда. Єздігерд І (399 — 421 рр.), зміцнюючи свої позиції після приходу до влади, намагався заручитися підтримкою ремісників і торговців, серед яких було поширеним християнство і пом’якшив становище християн і кліру. В 410 р. відбувся собор у Селевкії, який поглибив ці кроки. У відрядженому згодом до Константинополя посольстві серед представників шаха перебував християнський єпископ. Проте наприкінці царювання, під тиском зороастрійського жрецтва і побоюючись посилення християнства, Єздігерд дещо змінив ставлення до несторіанської церкви. Його наступник Вахрам V Гур, який правив у 421 — 438 рр., взагалі проводив щодо християн ворожу політику. Його перший міністр, вузург — фрамадхар Міхр-Нарсе, ревний прихильник зороастризму, почав його насаджувати серед усього населення країни. Втечі християн з держави стали на заваді араби, які, отримавши відповідний наказ мобедан мопеда Міхр-Шапура, вбивали втікачів. Це змусило несторіанських єпископів скликати собор, який повністю розірвав стосунки з візантійською церквою 1.
Рис. 54. Зображення Єздігерда I на монеті ГУ—У ст.
Висновки. Сасанідська модель управління релігійною сферою істотно різнилася від релігійної практики своїх попередників, царів Парфії. Для неї був характерний більший рівень регламентованості. Водночас посилення позицій зороастрійського духовенства змушувало органи державної влади активніше долучати його до вироблення та реалізації державної політики. Державний статус зороастризму як релігії сасанідського Ірану засвідчує спадковість та поступальність розвитку Сасанідської та Парфянської держав. Релігійні уявлення стали складовою ідеологічноїдоктриниСасанідського Ірану. Елементом ідеологічного обґрунтування царської влади правлячої династії у сасанідську добу була Хварна. Водночас держава здійснювала кроки щодо забезпечення лояльності релігійних меншин країни, насамперед християн, у яких бачила можливий інструмент зовнішнього впливу.
Список рекомендованої літератури
1. Гафуров Б. Г. Таджики. Древнейшая, древняя и средневековая история / Б. Г. Гафуров. — Кн. 1. — [2 изд.]. — Душанбе: Ирфан, 1989. — 384 с.
2. Борисов А. Я. Сасанидские геммы / А. Я. Борисов, В. Г. Луконин. - Л.: ИГЭ, 1963. - 222 с.
3. История Ирана с древнейших времен до конца XVIII века [Н. В. Пигулевская, А. Ю. Якубовский, И. П. Петрашевский и др.]; отв. ред. В. В. Струве. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1958. - 390 с.
4. История Туркменской ССР. — Т I: С древнейших времен до конца XVIII века [Ред. кол.: М. Е. Массон (гл. ред.) и др.]. — Ашхабад: Изд-во АН Туркмен. ССР, 1957. — 496 с.
5. Курбатов Г. Л. Либаний об Иране / Г. Л. Курбатов // АДСВ. — Свердловск, 1973. — Вып. І0. — С. 88 — 94.
6. Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник / В. А. Рубель. — К.: Либідь. 1997. — 464 с.
7. Шукуров Ш. М. Искусство средневекового Ирана (Формирование принципов изобразительности) / Ш. М. Шукуров. — М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1989. — 248 с.
Питання для самоконтролю
1. Назвіть поширені у Сасанідському Ірані релігії.
2. Схаратеризуйте релігійну політику Сасанідів.
3. Проаналізуйте особливості взаємовпливів релігії та ідеології у ранньосередньовічному Ірані.
Теми рефератів
1. Релігійна політика Сасанідів.
Теми контрольних (курсових) робіт
1. Політика Сасанідів щодо християнства.
2. Забезпечення державного статусу зороастризму як релігії Сасанідів.
3. Хварна у ідеологічній доктрині Сасанідського Ірану.