Походження етрусків
Щодо походження етрусків та їхньої мови є кілька гіпотез. Найбільш ранньою виявилася так звана північна теорія, прихильники якої вважали етрусків прибульцями з-за Альп, ототожнюючи їх з альпійським плем’ямретів, відомих античним авторам.
Значне поширення одержала теорія східного походження етрусків, що ґрунтується на повідомленні Геродота про їх переселення з Малої Азії до Італії. Емігранти залишили батьківщину під проводом царевича Тірсе- на (сина Атіса), через що почали іменуватися тірсенами, або тірренами. Згодом одні прихильники цієї теорії акцентували увагу на сіро-фінікійських і кіпро-родось- ких мотивах у культурі етрусків, другі — на урартських, треті бачили в етрусках троянців (яких у цьому випадку вважали хетами). Проти цих поглядів виступали дослідники, які захищали автохтонну теорію походження етрусків, за якою етруски — нащадки енеолітичного народу на території Італії. Жодну з цих гіпотез більшість дослідників не визнає достатньо задовільною. Безперечним залишається один факт — присутність етрусків на початку залізного віку, тобто у VIII ст. до н. е. в Італії. Етруски дедалі чіткіше вимальовуються як народ, в етногенезі якого брали участь і місцеві доіндоєвропейські племена, й італіки, й іммігранти з Егеїди [58, II, 178], у тому числі, можливо, і нащадки протослов’янських венетів-русичів, на що, певною мірою, вказують як етнонім (етруски), так і їхня самоназва (етруски іменували себе расенами).Суперечливість і нез’ясованість етногенезу етрусків перешкоджає визначенню обставин і часу формування релігійно-міфологічної системи цього народу. Порівняння її з релігійно-міфологічними системами інших давніх народів уможливлює з достатньою впевненістю стверджувати, що джерела релігії етрусків ведуть насамперед до області егейсько-анатолійського світу, звідки, за однією з наведених вище теорій, прибули предки етрусків — тіррени і пелазги*. Східними рисами релігії етрусків є наявність у ній уявлень про сакральний характер царської влади, культові атрибути (подвійна сокира, трон тощо), складна космогонічна система, багато в чому близька космогонії Єгипту і Вавилонії.
У ході зіткнення етрусків із грецькими колоністами в Італії і на прилеглих островах відбувалося ототожнення найдавніших етруських богів з олімпійськими богами, запозичення етрусками грецьких міфів та їх переосмислення в дусі власної релігійної і політичної систем [90, II, 672].* Пелазги — згідно з античними переказами, догрецьке населення території Давньої Греції, що жило на півдні Балканського півострова, островах Егейського моря, в Епірі, Фессалії, на західному узбережжі Малої Азії [18, 889].
Отже, нині про етрусків достеменно відомо, що це — давні племена, які населяли в I тис. до н. е. північний захід Апеннінського півострова (давня Етрурія, сучасна Тоскана) і створили розвинену цивілізацію, що передувала римській і мала на неї великий вплив. Відомо також, що наприкінці VIII ст. до н. е. етруски об’єдналися в союз 12 міст-держав, близько середини VI ст. оволоділи Кампанією, а в ст. до н. е. були підкорені Римом [18, 1416]. Проте походження етрусків до кінця не з’ясовано.
Водночас, як зазначалося, деякі сучасні вчені-лінгвісти зараховують етруську мову до тірренської групи середземноморських мов, яка, вірогідно, має спільні риси з хуритською мовою (і загалом, з хуритоурартською підгрупою кавказько-іберійських мов). Деякими середземноморськими мовами, найімовірніше, говорили легендарні «народи моря», знайомство з якими допоможе нам краще зрозуміти проблему походження етрусків, які є, очевидно, одним з «уламків» великої кавказько-іберійської сім’ї, що зазнали значного індоєвропейського впливу на різних етапах своєї етнічної історії.