Походження Діоніса і пов'язаних з ним богів
Діоніс (Діо з Ніссі) народився в Ніссі (гора Сінай, «гора Місяця»), як і Осіріс, що ототожнює цих двох богів з «Єговою Ніссі», як його називав Мойсей у біблійних текстах (Вих., XVII, 15).
Це саме місце вважається і місцем народження Зевса (у давньоруських текстах його називали Діа), образові якого у Вавилоні відповідав Мардук — син Енкі. Інакше кажучи, Діоніс, Осіріс, Єгова та Зевс-Мардук (Бел) походять з одного кореня.Праобраз Єгови
Часто богиня землі Деметра (римська Церера, яка нагадує юдеїв, які вважали своїм богом Узайра (чоловіча паралель Уазі-Уззи), який представляється Авраму, Ісаку та Якову-Ізраїлю як «Бог всемогутній» (євр. Ель-Шад- дай, Шадад або Адад) [90, І, 39].
Єгова — це і Ільда Баоф («Син пітьми»), злий дух Сатурна. Тому, мабуть, Е. Блаватська і зазначає у своєму «Теософському словнику», що «Ісус ніколи не був тотожним Єгові, але (як і всі ми) був тотожним Своєму Отцю, і він прийшов, найімовірніше, для того, щоб знищити культ Єгови» (с. 182). Продовженням Єгови є і Біблійний Каїн (а Авель виступає як праобраз Ісуса Христа). Єгова-Ківан, якому давні євреї поклонялися в пустелі, багато в чому тотожний Сатурну та індійському богу Шиві (Сиві). При цьому біблійна «Книга Буття» є зміненою версією космогонії халдеїв (шумеро-аккадців) та єгиптян. Ковчег Осіріса (як і ковчег Ізіди) був таким самим ітіфалічним, як і ковчег Єгови, де Ізіда та Нефтида були двома херувимами. З культом Єгови тісно пов’язаний також Місяць та Тифон-Сет.
Різні боги як уособлення одного божества
Бог-крокодил Себек є тільки іпостась Сета-Тифона, а Амон, тотожний Єгові, — це Пан, демон-козел (пов’язаний із сузір’ям Козерога). Ейа-Енкі (Сет-Тифон) — це бог моря та Гадеса-Аїда, тобто Енкі, Еа, Ейа, Дагон (або рибо-людина Оанн), Мардук — суть одне, але в різних проявах. Наприклад, Осіріс та Тифон (Сет) — є одним божеством у двох різних іпостасях, те саме стосується і їхніх дружин — Ізіди (Ісіди) та Нефтиди (світлий і темний аспекти жіночого бога Венери, яка називалась вранішньою та вечірньою зірками).
Так само єдиним божеством «діва-мати» є і Хатор-Ізіда (або Деметра- Персефона). Мут також одна з форм Ізіди. Це все — «Великі Матері» — титул головних богинь, які також були пов’язані з Місяцем (Ізіда, Астарта, Іштар, Діана, Мут, Нут, Хатор, Баст та ін.). Всі вони в давнину були «небесними царицями». При цьому деякі їх іпостасі ототожнювалися з вищими щаблями сакральної світобудови, інші — з нижчими. Наприклад, Нут (як і Хатор) — це Велика Мати і Незаймана Діва, жіночий Бог, від якого все і вийшло (вищий аспект Ізіди), а Нефтида — це нижчий аспект Ізіди, який відповідає Гекаті греків (богиня молодого місяця та чаклунства — супутниця Прозерпіни). Інакше кажучи, богині-матері мають безліч різноманітних аспектів-іпостасей, пов’язаних з різними рівнями світобудови, особливо з божествами Місяця, Землі, Венери та Аїда (наприклад, Деме- тра-Церера-Ізіда є синонімами божества Землі, які пов’язані із сузір’ям Діви, а Артеміда-Селена-Геката є тріадою місячної богині).Усі чоловічі боги-деміурги Єгипту були пов’язані з Сонцем і також являли різні аспекти Єдиного Бога. Такими були Птах, Ра, Хапі, Хепрі, Атум, Хнум та ін., які разом зі своїми жіночими паралелями становили єдиний образ Творця, відомий давнім єгиптянам (як і шумерам) здавен-давна. З цим образом був пов’язаний і Нун (Батько-Матір) — предковічні води безодні, над якими вічно віє творчий Дух.