Два культи породжуючих сил
Символом мудрості у давнину часто слугував дракон (Драгон, Дагон). Цьому символу відповідав єгипетський бог Тот, образ якого виріс зі сполучення функцій Януса, Гермеса та Місяця.
Бог Еа (Енкі) також вважається богом мудрості та мав у якості однієї зі своїх емблем морського змія, а його жерці називалися зміями, тобто драконами або нагами. З моря — середовища Енкі — з’являється Оанн (ан- недот, рибо-людина), який наділяє людей різними знаннями. Усього було п’ять таких аннедотів (тобто за кількістю існуючих в історії людських рас). Оанн Музар був першим з них, ще в «допотопні» часи. Одакон (або Дагон, Даг) — це п’ятий аннедот, який вийшов з моря вже в період відомої нам історії (можливо, саме він був знайомий етрускам під ім’ям Таг). Оанн-Дагон — це те саме, що й Тритон (бог морських глибин) — син Посейдона (але в астрологічному плані це сузір’я Козерога, яке пов’язане із Сатурном), а також інші відомі сини Енкі-Еа, який ототожнюється з Нептуном-Посейдоном. Тож Тифон — це Сет, який раніше називався Тотом, а біблійний Змій (Енкі) — це темний аспект Елохима (Енліля або Елліля).