Пантеон: загальна характеристика

Як зауважує у «Міфах народів світу» релігієзнавець І. Брагінський, основою ірансь­кої релігії є мораль і відповідно зразки праведної діяльності (включаючи госпо­дарську), а також добрі думки, слова й справи, утілені верховною тріадою ірансь­кого пантеону: Ахурамазда — слово, що впливає; Аша Вахішта («Праведність», «Найкращий порядок») — справа; Воху Мана — «добра думка» (божественна тріада відображала, можливо, реальну соціальну ієрархію давньоіранського суспільства з жрецтвом, воїнством й общинниками).

Амеша Спента оточували сотні добрих духів — ахурів і язатів. Ця структура пантеону, очевидно, результат реформи Заратуштри з тенденцією до монотеїзму Ахурамазди: давні іранські божества замінені абстрактними духами Амеша Спен- та (при цьому збереглося архаїчне семибожжя). Загальне число давніх богів, як і у ведійській індоарійській релігії, досягло 33. До дозороастрійської й давньопер­ської верховної тріади входили поряд з Ахурамаздою Мітра і богиня вод Ардвісура Анахіта. Однак у різних іранських племен верховними божествами могли визна­ватися Зерван, Мітра, культурний герой Іма або навіть злий дух Ангро-Майнью, а не Ахурамазда. Причому, скіфи, саки, согдійці не мали зв’язного поняття про благочестиві категорії зороастризму. Авеста замовчувала культ предків, хоча він панував в інших іранських системах вірувань, особливо східноіранській. Пізній зороастрійський пантеон механічно об’єднав Амеша Спента з Мітрою, Ардвісурою Анахітою, богом війни Веретрагною, богом вітру Ваю, персоніфікацією удачі Аши, богом вод Апам Напатом, заступником іранців Айр’яманом, «швидкокінним сон­цем» Тіштрією (Сіріусом), майже зрівнявши їх за мірою шанування й причетності до справ світобудови (при цьому особливу роль відігравав культ Мітри) [74, I, 562].

Таким чином, вищий ступінь зороастрійської небесної ієрархії посідає Амеша Спента, за яким слідують божества — язати (тут Мітра — давнє божество договору, пов’язується згодом із Сонцем — одне з найшанованіших). Високе становище належить також Рашну — божество правосуддя, атрибут якого — зо­лоті шальки. На почесному місці і божества, що уособлюють сили природи: на­самперед це вогонь, Атар, син Ахурамазди; це води, що шануються під своєю прямою назвою апо («води»), з якими пов’язане і божество АпамНапат («Онук Вод»), і особливе жіноче божество Ардвісура Анахіта («сильна, непорочна Ардві»). Шанується небо (Асман), Сонце (Хвархшайта), Місяць (Маха), Сіріус (Тіштрія), а Земля (Зам) іноді змішується зі Спента Армаїті. Часто згадується в різних частинах Авести божество війни — Вертрагна (його культ згодом ви­сувається на одне з перших місць). Персоніфікація й обожнення різних пред­метів і абстрактних понять є однією з найхарактерніших рис зороастризму. Як особливий клас божественних істот вирізняються в зороастрійському пан­теоні фраваши — начебто душі або ангели-охоронці, що існують споконвічно для кожної істоти, у тому числі і для самого Ахурамазди. Злий дух — Анхра-Ма- нью (Ахриман) у боротьбі з добром також, як і Ахурамазда, має військо (оби­два війська відповідають одне одному за структурою і міццю). Поняття Друдж (Неправда) персоніфікується у вигляді жіночого божества, яке запліднюється грішниками шляхом здійснення гріха і породжує свої незліченні шкідливі ви­плодки. Основну силу у війську Ахримана становлять деви. Деякі з них (напри­клад, Індра, Нахатья) — це давні божества, прокляті Заратуштрою. Колись деви мали людську подобу і жили на землі, тепер їхнє місце — під землею, у горах і печерах, у першу чергу на півночі — там, де живуть кочівники — шанувальники девів. До девів належить і Буїті, під яким дослідники бачать Будду, а також інші істоти: йату — чаклуни і паїрика — іері, що шкодять воді, землі, вогню, худобі і рослинам, зачаровують зірки. До війська Ахримана належать також злі люди і шкідливі істоти — храфстра (змії, жаби, комахи тощо) [2, 13-16].

Верховна тріада богів дозороастрійського періоду складалася, таким чином, з Ахурамазди, Мітри і богині вод Ардвісури Анахіти. Крім того, верховними боже­ствами різних іранських племен і в різний час визнавалися Зерван, Іма, а також Веретрагна, Ваю, Аши, Апам Напат, Айр’яман, Тіштрія, які ввійшли в пізній зоро- астрійський пантеон верховних богів поряд з Амеша Спента — головними зороа- стрійськими божествами.