Основною територією проживання еламітів була долина річок Каруна і Керхі — Давній Елам (нині Хузістан на південному заході Ірану), проте поширення еламської мови в IV-III тис. до н. е. було глибшим: від берегів Перської затоки до Каспію і Закавказзя.
Дрібні держави еламітів утворюються майже одночасно з першими державами Шумеру — в III тис. до н. е. Ми знаємо багато з них по назвах: Аван, Симаш, Барахсе, Адамдун (або Адамшуль — вірогідно те саме, що й власне Еламеламськ. Haltamti, Halamti), але лише Сузи (еламськ. Susen) добре відомі по розкопках. Інша важлива еламська держава — Анчан (Аншан) — може бути локалізована в долині Сеїнмерре. Елам, як відомо, перебував у тісних (то дружніх, то ворожих) стосунках з Шумером [37, 98-101].