Основні епохи в історії Всесвіту

За Авестою, крім початкової, існує три основні епохи в історії Всесвітнього про­тиборства добра і зла, споконвічних сил творіння — Ахурамазди й Ангро-Майнью: «золотий вік», царство першолюдини та культурного героя Іми змінюється епо­хою запеклої боротьби між духами добра й зла та їх прихильників на Землі; ця боротьба закінчиться світовою катастрофою — перед кінцем світу настане диво­вижна зима, вирветься зі своїх пут дракон Ажи-Дахака і світ загине у вогні; однак потім світ відродиться у споконвічному стані.

• перші три тисячоліття світ перебував в ідеальному духовному стані: царство світла й Ормазд (Ахурамазда) на небесах були відділені від цар­ства пітьми й Ахримана (Ангро-Майнью) у пеклі. Вони співіснували, не зіштовхуючись один з одним. У цей період Ормазд створив сімох небо­жителів Амеша Спента. Ахриман, знайшовши царство світла, зненавидів його і захотів знищити, проте Ормазд священним словом привів у за­ціпеніння цього головного духа зла;

• на початку другого тритисячолітнього циклу Ормазд створив духовну сутність (фраваши) Заратуштри, помістивши її в стовбур древа життя хаоми, і створив увесь матеріальний світ, що розмістився між царствами світла й пітьми, у тому числі — першобика та першолюдину (за цією версією першолюдиною є не Іма, а Гайомарт). На Землі утверджується «золотий вік»;

• у третьому тритисячолітньому періоді Ахриман і створені ним деви по­чали боротьбу проти Ормазда й царства світла. Ахриман убив першобика і першолюдину Гайомарта, але з їхнього насіння пішли тварини й перша людська пара (Мартйа і Мартйанаг);

• в останньому, четвертому циклі Заратуштра одержує тілесне втілення і періодично відроджується на Землі у вигляді саош 'янтів — рятівників сві­ту. Останній цикл завершується перемогою добра над злом, воскресін­ням з мертвих і Страшним судом, вчиненим Ормаздом: праведники знай­дуть вічне блаженство на землі, грішники — вічні муки в пеклі.