Осетинський пантеон
Дохристиянський період представлений усіма верховними осетинськими божествами-небожителями (Донбеттир, Гатаг, Афсаті, Фалвара, Тутир, Уацилла, Уастирджі та ін.), що підтримують дружні стосунки з нартами.
Найпопулярнішим в осетинському пантеоні є Донбеттир — володар водної стихії, з яким споріднені майже всі сакральні персонажі: Тутир — пастух вовків, що є родоначальником нартів; Курдалагон — небесний коваль, який загартовує нартів і виготовляє для них зброю; Афсаті — господар шляхетних звірів і власник чарівної сопілки; Фалвар — заступник домашніх тварин, під охороною якого перебувають усі череди нартів, та ін. Серед небожителів найбільшу активність виявляють Уастирджі (пізніше Св. Георгій) і Уацилла (Св. Ілля). Уастирджі подібно до блискавки шугає небом на своєму коні Авсурзі від одного краю землі до іншого. Він батько Сатани і великий доброзичливець нартів, що оживляє полеглих героїв. Проте в період християнізації Уастирджі бореться з нартами. Подібне відбувається і з іншими дохристиянськими божествами, у тому числі з Уациллою [74, II, 266].До нижчих божеств осетинського пантеону належать Авд дзуари (букв. «се- мибожжя») — божество, що поєднує у собі сім загальних (наприклад, Аларди, Уастирджі, Уацилла, Тутир) і місцевих богів. У релігії аланів ці «сім богів» відігравали велику роль. Авд дзуари живе на небі, але іноді з’являється і на землі в образі яскраво освітленого птаха з великими крилами, що освітлює шлях. Вважалося, що від Авд дзуари залежить врожай хлібних злаків, збільшення поголів’я свійської худоби, порятунок людей і тварин від хвороб [74, I, 25]. Важливе місце в осетинському пантеоні належить також демонам — уаїги, що постійно ворогують з нартами. Багато велетнів-уаїги гинуть від руки Батрадза, який рятує нартів від важкої данини — жінками і дівчатами. Чорти в нартському епосі називаються хайраджита, і живуть вони за сімома підземеллями в окремому царстві на чолі зі своїм володарем, що має трьох дочок (в осетинському фольклорі, на відміну від нартського, чорти живуть на полонинах і в лісах) [74, II, 266].
Великим єдиним богом осетинів є Хуцау — творець землі, «мати землі», небожитель, невидиме божество. Хуцау усе бачить, усе зауважує, усе знає про те, що відбувається на землі. Про нестатки і турботи людей йому доносять зеди-анге- ли, духи-заступники людей, звірів, лісів, вод, вітрів (дауаги, з якими нарти ведуть нещадну боротьбу), а також Уацилла й особливо часто найулюбленіший ним Уастирджі (він є посередником Хуцау між небом і землею). Зрідка Хуцау спускається на землю, але часто приходить на допомогу небожителям у боротьбі з нартами. Одного разу після скарги небожителів Хуцау наслав на Батразда Сонце, і Батразд загинув. Нарти перестали шанувати Хуцау і зажадали від нього, щоб він відкрито вийшов їм назустріч і помірявся з ними силою. Тоді Хуцау прокляв нартів, і з тих пір скільки б копиць хліба вони не обмолочували, більше одного мішка зерна не одержували. Проіснувавши так рік, нарти, покарані Хуцау, загинули, відповідно до переказів, голодною смертю [74, II, 609].