За однією із сучасних релігієзнавчих гіпотез ведична пара Мітра-Варуна та п’ять інших Адітьїв, так само, як і Мітра-Ахура, й Амеша Спента, являли собою Сонце, Місяць та п’ять планет.
Водночас в Авесті Мітра постає божеством небесного світла, яке все чує, все бачить, є всевідаючим і непідвласним обману.
Він — світло, що розганяє пітьму [59, 14-16]. Образ Мітри сягає епохи індоіранської спільності (IV тис. до н. е.), де він пов’язаний з ідеєю договору, згоди, клятви, дружби. Водночас Мітра постає як бог Сонця, пов’язаний з водами. День його народження святкували 25 грудня, у день зимового сонцестояння. Тут, на думку дослідників, очевидний вплив мітраїзму на християнство (ранні християни відзначали Різдво Христове в цей же день). У «Яштах» батьками Мітри є Ахурамазда та його дружина — богиня землі Армайті. За іншим переказом, він народився на планетах, у порожньому і темному гроті, від діви на ім’я Мір, що означає любов, жар. Маги принесли йому дарунки, які зазвичай підносять Сонцю — золотоі пахощі. Мітра разом зі своїми братами — Рашну та Сраошею — виступав і як суддя над душами померлих (вважається, що цей суд відбувається у перші три дні після смерті людини, тому таке велике значення молитов, проказаних у ці дні). Найчастіше Мітру зображували молодим чоловіком, який приносить у жертву бика. Іноді він має вигляд людини з головою лева, іноді — дитини. Зображувався Мітра і з сонячним ореолом навколо голови (рис. 81), стоячи на квітці лотоса.
У ряді інших випадків Мітру зображували як воїна на колісниці, запряженій чотирма білими кіньми. Колісницею Мітри править Аши — уособлення удачі, достатку, щастя і добра. Прокладає шлях колісниці Віра (Даена) — уособлення вченості [119, VI, ч. I, 289-290].
Рис. 81. Рельєф з погруддям бога
Сонця — Мітри [119, VI, ч. I, 289]