В іранських громадах Мітра виступав як божество, яке охороняє загальний порядок, і вимагав відповідної поведінки людини.
Тут мітраїзм багато в чому повторює зороастрійську етику. Мітраїзм, як і зороастризм, визнає, що людина сама вибирає між добром і злом, беручи відповідальність на себе. Священною твариною в мітраїзмі, так само, як і в зороастризмі, був собака.
Він розглядався як друга за значущістю істота після людини (до собак зараховувались і деякі інші тварини: їжак, лисиця, видра). Не менш шанованим був півень, якого пов’язували з Мітрою і вважали символом вранішньої зорі й Сонця. Велику роль у мітраїзмі, як і в зороастризмі, відігравав процес приготування та вживання хаоми. Під час готування священної хаоми завжди читалася особлива молитва «Ахуна-Вар’я» («Як Господь найкращий»), авторство якої приписували пророку Заратуштрі. Мітрі приносили в жертву білу тварину, дикий рис, парене молоко, м’ясо, приготовлене на парі. Мітра, як подавець світла, світлоносна сила, світлоносець, вважався надзвичайно благодійним богом [119, VI, ч. I, 290-292].