<<
>>

Образи Чорного бога

Коренеслово l.k. було одним з імен Чорного бога: наприклад праіндоєвропей- ське lak — «червоний» (червоний колір, як і чорний, атрибут Чорнобога), ulk — «вовк», loksna — «місяць»; латинське lux — «світло» (звідси — Люцифер); литовсь­ке lokus — «ведмідь».

Серед палеолітичних малюнків є зображення синкретичної тварини: ведмідь з головою вовка і хвостом бізона. Схоже, що ще у віруваннях давньокам'яного віку було божество, що уявлялося одночасно ведмедем, вовком і биком. Іллірійське daunus («вовк») етимологічно пов'язане з іранським danu, don («річка»), а осетинське Worgon («бог-коваль») має коренем Worg («вовк»). Бог- коваль — це бог пекла (Вулкан, Гефест та ін.). Вовк-перевертень — один з образів Чорного бога. Наприклад, при археологічних дослідженнях ранньоземлеробсь- кої культури Єрихону було знайдено датовану XII тис. до н. е. скульптуру голови, одна половина якої відтворює обличчя бородатого чоловіка, а інша — морду хи­жака. На думку А. Голана, навряд чи можна сумніватися в тому, що це зображення неолітичного бога підземного світу пов’язане з культовою традицією, яка сягає палеоліту [47, 166, 196-197].

У Передній Азії Чорного бога представляли коти — барс, лев, тигр. Куль­тові зображення барса є і в доколумбовій Америці. У Китаї тигр представляв бога заходу. У хетів лев представляв бога Місяця. Вважають, що слов’янське сло­во «лютий» походить від Іеи («лев»), а обидва вони походять від одного з імен Чорного бога І.і < иІи+і. Загальнопоширена назва кішки к.і.., можливо, є спорід­неною з іменем змія-бога д.б. З часом багато рис Чорного бога були перенесені на його небесного супротивника (наприклад, сонячний бог Ра в образі кота вби­ває змія Апопа). У Стародавньому Єгипті богу підземного царства Сету були при­свячені змій, собака, осел, черепаха, чорна свиня. Єгиптяни приносили свиню в жертву Осірісу і Місяцю. Водночас у давньоісландській мові назва вепра (дикого кабана) набула значення «князь» і «бог».

Індоєвропейська назва дикого кабана утворена, можливо, за схемою и+Ь.г., де Ь.г. — ім’я Чорного бога [47, 197-199].

З чорним богом співвідносилися деякі птахи (орел, яструб, шуліка), а також заєць, який часто ототожнюється з Місяцем. З Чорнобогом пов’язані дуб і яблуня, а також кизил і вишня (у ці назви входять коренеслова і.г., Ь.І., к.г. — імена Чорного бога). Картоплю називали «чортовим яблуком», і на своїй батьківщині, в Перу, її називали «папас» (одне з імен Чорного бога) або «кумара» (Ку — ім’я Чорного бога, а Мара — ім’я його дружини). Одним з примітних плодів землі був виноград: у Давній Греції вважалося обов’язковим пити вино на святкуванні Діоніса — боже­ства, в якому змішалися риси неолітичного бога підземного світу і духа рослин­ності. Чорний бог був «богом веселості», і сміх вважався угодним Чорному богу. Одним із символів цього грізного божества (або його дітища, хтонічного духа рослинності) було зображення колоса, який вважався плодом священного шлюбу між богом пекла і богинею землі. Чорний бог був також покровителем при поми­наннях, весіллях, народженнях, оскільки вважався давцем сили, здоров’я, родю­чості, довголіття і смерті [47, 199-204].

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Образи Чорного бога: