Народи Закавказзя та їх національно- психологічні особливості
Закавказзя, як спостережено, є частиною Кавказу, розташованою на південь від Головного хребта Великого Кавказу, на якій нині розміщується Азербайджан, Вірменія й основна частина Грузії.
Загалом жителі Закавказзя (азербайджанці, вірмени, грузини) відзначаються, на думку авторів «Етнопсихологічного словника», такими основними рисами [181, 69]:
• високорозвиненим, загостреним відчуттям національної гордості, самолюбства та самоповаги, чітким дотриманням національних традицій і звичок, етнородовою згуртованістю і відповідальністю;
• здебільшого рисами холеричного та сангвінічного типів темпераменту, вибуховою емоційністю, підвищеною чутливістю до чужих вчинків і суджень, яскраво вираженим прагненням до самопрезентації;
• великою самостійністю, активністю й ініціативністю, завзятістю і наполегливістю в досягненні поставлених цілей в усіх видах діяльності, особливо в тих, що індивідуально або національно кращі й вигідніші для них;
• підкресленою увагою і повагою до старших за віком, соціальним станом і посадою;
• досить високим освітнім рівнем, гарною фізичною підготовкою, прагненням до лідерства серед представників інших етнічних спільнот, а також утворенням численних мікрогруп за земляцькою ознакою.
Маючи досить гарні організаторські здібності, комунікативні риси, самостійність, представники кавказьких народів прагнуть стати неформальними лідерами в колективах. У цьому проявляються особливості виховання хлопчиків у родинах, усталені на Кавказі. З дитинства вони зорієнтовані на значимість соціальної ролі чоловіка, батька, брата; їх змалечку привчають піклуватися про молодших братів і сестер. У родинах культивується особлива любов до молодших. Діти, особливо хлопчики, виховуються самостійними, в умовах мінімуму заборон, майже не піддаються покаранням. На Кавказі в усіх народів популярні національні види боротьби, бокс.
Заняття цими видами спорту, а також народна педагогіка змалку формують сильну волю, розвивають фізичну активність, постійну готовність до відсічі. Такі риси представників різних народів Кавказу дають їм змогу досить швидко адаптуватися до різноманітних умов життя та діяльності. До того ж досить своєрідним є й розуміння старшинства на Кавказі. Беззастережна повага і підкорення старшим проявляється диференційовано: якщо кавказькі жителі вважають, що певні розпорядження керівників у колективі, приналежних до інших етнічних спільнот, ображають їхнє національне достоїнство і самолюбство, то вони здатні стати проти виконання їхніх вказівок [181, 69]. Розглянемо для прикладу психології народів Закавказзя національно-психологічні особливості грузинів.Психологія грузинів
Грузини є представниками однієї з найдавніших закавказьких націй, що становлять більшість держави Грузія [181, 53]. Споконвіків у Грузії кожен чоловік вважається воїном, який має обороняти свою батьківщину, близьких, самого себе (хоча у важкі для країни часи до лав захисників ставали й жінки). Грузинам властиві сміливість, хоробрість і войовничість. У різних ритуалах і обрядах часто використовується зброя як символ боротьби зі злом. Поширені різні амулети. Існує культ хреста, шаблі, кинджала. Носіння холодної зброї стало національною традицією. Грузини мають загострене відчуття національної гордості та національного достоїнства. Дуже виражені у представників цієї спільноти любов до народних мелодій, гарного виконання пісень, повага до освічених людей, а також дотепність і спритність.
Грузини високо цінують дружбу. Психологія терпимості, такту та співпраці в міжнаціональному спілкуванні також характерна для народу Грузії, незважаючи на наявні в його національному характері гарячність і нетерплячість. Відомі також грузинські гостинність і шанобливе ставлення до жінки [181, 53].