Місячна співпрестольниця Діоніса
У фракійців єдиною співпрестольницею Діоніса, за Геродотом, була місячна Ар- теміда, яка прославилася на своєму кургані амазонками, кривавими обрядовими поєдинками і уособлювалась тотемом кози.
Обидва фракійські оргіастичні божества, поєднані в обрядовій символіці атрибутом подвійної сокири, втілюють статеву полярність архаїчного оргіазму, що відображено давнім обміном людських жертв: юнаки призначалися в дар пра-Артеміді, діви — пра-Діонісу. Згодом людські жертви було замінено козами та козлами. Ця релігійна реформа була пов’язана, за В. Івановим, з мотивом перенесення Діонісового гробу, ковчегом нового Діоніса. Наприклад, в Ароє поблизу Патр при святилищі з ковчегом-гробом існувала жрецька колегія з дев’яти чоловіків і дев’яти жінок, а культ гробу (ковчега) виступає тут в якості посередницького культу, що примиряв посягання чоловічого і жіночого божеств на первістків, які досягли першої зрілості. Перехід від прадіонісійської форми культу до діонісійської відбивався у звичаї знімання вінків з колосся і заміною їх плющовими вінками в нічному служінні з виносом Діонісового ковчега (вінки з колосся залишалися у кумира давньої богині, а плющові надівалися на голову після очищувального омивання в річці) [82, 68-98].Діонісова співпрестольниця Артеміда виступає іноді як його мати або поступається своїм місцем іншим богиням (наприклад, Ісіді, Афродіті, Гері, Афіні), що свідчить про те, що єдиною і одвічною спільницею пра-Діоніса (під яким розумівся і Думузі, і Аттіс, і Адоніс та ін.) була єдина оргіастична богиня — Велика богиня (Кібела, Гея, Рея та ін.), тобто Мати богів. Антагонізм чоловічого і жіночого божества в діонісійському циклі, на думку В. Іванова, первинний і вказує на раннє поєднання двох паралельних видів архаїчного оргіазму, що дало змогу досліднику виокремити материковий і острівний культи [82, 98-105].