Меркурій-Гермес: вісник богів
Меркурій (від лат. «товар», «торгувати») був у римській релігії богом торгівлі, який ототожнювався з грецьким Гермесом. Матір’ю Меркурія вважалася Майя — покровителька плодоносної землі, дружина Вулкана (1 травня їй приносили жертви, і її ім’я стало похідним назви місяця травня в римському календарі) [90, ІІ, 89].
Ототожнення Меркурія з Гермесом ускладнило його образ, він стає провідником душ у світі мертвих, вісником і прислужником богів, знавцем таємниць магії й астрології (його епітети «обізнаний», «мудрий» та ін.), сприяє розвитку мистецтв і ремесел [90, ІІ, 140].Гермес у грецькій міфології — син Зевса і Майї, однієї з дочок Атланта. Гермес — олімпійське божество, хоча і догрецького, можливо малоазійського, походження (90, І, 292]. На фетишистську давність Гермеса вказує його ім’я, що тлумачиться як «купа каменів» або «кам'яний стовп», якими в давнину позначали місця поховань. Герми були дорожніми знаками, фетишами — охоронцями доріг, кордонів, воріт, і їх пошкодження вважалося святотатством. До таких фетишистських рудиментів, на думку А. Тахо-Годі, належать неодмінні атрибути Гермеса — золоті крилаті сандалії і золотий жезл як символ магічної сили.
У руках з цим жезлом, що присипляє і будить людей, Гермес виконує одну зі своїх найдавніших функцій провідника душ померлих в Аїд. Гермес однаково вхожий в обидва світи — життя і смерті; він посередник між ними, а також між богами і людьми. Крім того, Гермесу притаманна властивість відкривати незримо будь-які кайдани, що робить його заступником шахрайства і злодійства. Ще одною функцією Гермеса, який опікується пастухуванням, є множення приплоду в чередах (Пан — син Гермеса — бог черід). Іншими найважливішими функціями Гермес обмінювався або ділився з Аполлоном. У період пізньої античності виник образ Гермеса Трисмегіста («тричі найбільшого») у зв’язку з близькістю Гермеса до потойбічного світу; з цим образом пов’язувалися окультні науки і так звані герметичні (таємні, закриті, доступні тільки втаємниченим) твори [90, І, 293].