Майбутнє Всесвіту
Отже, Всесвіт еволюціонував і еволюціонує, що закономірно ставить питання про його майбутній розвиток. Щоб відповісти на нього, потрібно знати, чи буде Всесвіт постійно розширюватися («відкрита» модель), чи колись його розширення зміниться закономірним стисненням.
Порівняно просто, на думку Й. Шкловського, передбачити майбутнє Всесвіту' для «закритої» моделі, коли при стисненні Всесвіт, пройшовши через надщільну гарячу фазу, перетвориться врешті на точку, тобто повторить свою історію у -зворотному' напрямі. Весь цикл «розширення — зупинка — стиснення» триватиме близько 100 млрд років. Після такого «стиснення» Всесвіту можливий новий Великий вибух, потім почнеться черговий цикл всесвітньої еволюції'.У разі «відкритої» моделі Всесвіт, необмежено розширюючись, у неосяжному майбутньому зазнає певних змін. Насамперед через ІО14 років (що багато
• Див докладнім: НОаикол И Д. Эослюция Вселенной — 2-е изд — М.: Наука. 1983. тисяч разів перевищує вік сучасного Всесвіту) «охолонуть«, вичерпавши своє ядерне пальне, так звані карликові зірки. А через 1015 років практично всі планети будуть відірвані від своїх материнських зірок. Через 10і9 років не менш як 90 % зірок покинуть свої галактики, а центральні області останніх стиснуться, утворивши досить масивні «чорні дірки»’, що знаменуватиме закінчення існування галактик. Охололі зірки через І О65 років стануть сферичними рідкими краплями, щоб через величезний проміжок часу — 1015С0 (!) років — перетворитися з рідких краплин на залізні. Ще через 1О1026 років ці залізні краплі перетворяться на «чорні дірки», які за 1067 років випаруються [115, 99|.
Існує й інший погляд, згідно з яким властивості Всесвіту були вже задані на виході сингулярного «чорного ящика», а ного еволюція — це прояв його потенційних властивостей або своєрідне розшифрування його генетичною коду. Таке розуміння особливої еволюції Всесвіту' як цілого добре вписується в контекст ще однієї сучасної парадигми самоорганізації нашого світу, згідно з якою шлях розвитку нашого світу такий: від первісного вибуху до цілеспрямованого розвитку. Значення концепції самоорганізації суперсистеми «Всесвіт» полягає в тому, що вона виявляє «ефект додавання»: системи нашого світу досягають такого рівня складності, що у Всесвіту виникають нові властивості, яких немає в його елементів (до них належить і людина з її розумом). Оскільки таких систем у Всесвіті безліч, не виключене існування в ньому позаземних, космічних цивілізацій, різноманітних форм життя і розуму [22. 21].