Матарам.

Колискою яванської середньовічної державності стали центральні та південні райони Центральної Яви. На відмінувідмалайськихяванськіраннідержавирозташовувалися у внутрішніх районах острова, на плато Рату Боко.

З приходом до влади на початку 50-х рр. IX ст. Пу Локапали, рака області Кайяванги, ситуація у цьому регіоні починає радикально змінюватися. Він схилив на свій бік і примусив визнати свій суверенітет інших правителів сусідніх земель. У 873 р. Пу Локапала прийняв санскритський титул магараджі, централізував роздачу земель та імунітетів, створив нову систему діловодства (перейшов на більш масовий матеріал для писемності — мідні таблички). Після смерті Локапали у 882 р. розпочалися міжусобиці, які тривали доти, доки до влади не прийшов махараджа Балітунга, який розширив державу, включивши до її складу Східну Яву. За його наступників центр держави усе більше зміщується на схід, і, нарешті, виготовлення написів зосереджується на Східній Яві, а центральнояванські області випадають зі сфери державного контролю.

Соціальна структура Матараму ґрунтувалася на низовій адміністративно-територіальній одиниці — вануа (землеробська громада). У громаді існувало спадкове володіння землею великих родин з правом відчудження за згодою громади старійшинами¹. Основними подаровувачами земель виступали великі світські феодали рака і ракаярвани, головними отримувачами — храми; дарування монархів та їхніх родичів знаходилися на другому місці, але поступово їхня питома вага зрівнюється. Храми отримували цілі вануа, окремі поля, луки, сади, ліси^{[759] [760].}

Висновки.

Релігійна політика була важливою складовою управлінської діяльності тогочасних правителів Пагану. Це зумовлювалося місцем релігії у суспільно-політичних процесах та свідомості тогочасних мешканців регіону. Про увагу держави до цієї сфери свідчить активна участь державних інститутів у храмовому будівництві та культова діяльність самих правителів. Вагоме місце у системі державного управління В’єтнаму вже у IV ст. займавбуддизм.УХ—напочаткуХІІІст. одназйогошкіл—тхієн — майже повністю панувала серед віруючих держави. Згідно з її положеннями, людина від природи чиста, вільна від помилок, досягнення нею нірвани — це, передусім, наслідок її власних зусиль. Велику роль відігравав культ предків. Простежується вплив духовної культури сусіднього Китаю, який позначився на моделі взаємин держави та релігійних інститутів. Релігійна діяльність ранньосередньовічної кхмерської держави тісно пов’язана з характером управлінської діяльності правителів Камбуджадеша. При оформленні культу девараджі проходило злиття світської і духовної влади. Політико-релігійну єдність держави забезпечував розгалужений управлінський апарат.

Аналіз управлінської моделі Матараму показує як форми опіки держави (правлячої династії Шайлендрів) над релігійним життям так і створення системи державної підтримки буддизму. Користаючись земельними наданнями держави та великих світських феодалів, храми перетворюються у великих землевласників, потужну економічну та політичну силу, зважати на яку змушували і самі правителі при виробленні та реалізації державної політики.

Список рекомендованої літератури

1. Берзин Э. О. История Таиланда (краткий очерк) /

Э. О. Берзин. — М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1973. - 319 с.

2. Берзин Э. О. Юго-Восточная Азия с древнейших времен до ХІІІ века / Э.

3. Индонезия: Справочник [Ред. кол.: Н. А. Симония (отв. ред.), Л. Ф. Пахомова]. — М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1983. — 398 с.

4. История Востока. — В 6 т. — Т.ІІ: Восток в средние века [Отв. ред.: Л. Б. Аблаев, К. З. Ашрафян]. — М.: Вост. лит., 1995. — 716 с.

5. Краткая история Вьета (Вьет Шы Лыок) [Пер. с вэньяня, вступ. статья и комментарии А. Б. Полякова] // ППВ: БІХ. — М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1980. — 288 с.

6. Рабовладельческое и феодальное право стран Азии и Африки: Учеб. пособие [Под общ. ред. А. И. Рогожина, Н. Н. Страхова]. — Х.: Изд-во при ХГУ Изд. обьед. „Вища школа”, 1981. — 216 с.

Питання для самоконтролю

1. Проаналізуйте особливості релігійного розвитку Південно-Східної Азії.

2. Як релігійна сфера вплинула на розвиток державності Пагану?

3. Простежте релігійну складову в ідеологічних уявленнях Пагану.

4. У чому полягав культурно-релігійний вплив сусідньої Індії?

5. Визначте особливості формування релігійної політики Камбуджадеша.

6. Схарактеризуйте ідеологічні уявлення Камбуджадеши.

7. Яку роль відіграла релігія у розвитку та оформленні середньовічної в’єтської державності?

8. Яка релігія була панівною у Шрівіджайї та у її правлячої династії?

9. Назвіть малайську династію, яка опікувалася буддизмом.

10. Якого релігійного характеру набула династія нащадків яванського правителя Санджайї?

Теми рефератів

1. Роль релігії у становленні державності Південно- Східної Азії.

2. Взаємини держави і церкви у Південно-Східній Азії.