Лока: індійська структура світу

Лока (давньоінд. «мир», «світло») — це позначення в індійській космогонії світу як складової Всесвіту. Найпопулярніша концепція Всесвіту як трьох світів — три- лока: небо, земля, підземне царство (пекло).

• бхурлоку (земля);

• бхуварлоку (простір між Землею і Сонцем — житло мудреців);

• сварлоку (простір між Сонцем і Полярною зіркою — небеса Індри);

• махарлоку (місцеперебування Бхрігу й інших святих);

• джаналоку (місцеперебування синів Брахми);

• тапарлоку (місцеперебування божества Вірадж);

• сатьялоку, або брахмалоку (місцеперебування Брахми).

За індійськими уявленнями, перші три світи руйнуються наприкінці кожно­го дня (кальпи) Брахми, а інші — наприкінці його життя.

Нижній світ (потала) в Пуранах класифікується так [139, II, 67]:

• атала;

• вітала (його владика — Хатакешвара, іпостась Шиви);

• сутала;

• талатала;

• махатала (місцеперебування величезних змій);

• расатала (місцеперебування дайтьїв і данавів);

• власне потала (царство змія Васуки і нагів).

У тому або іншому вигляді схоже розуміння структури Всесвіту успадковане джайнською та буддійською релігіями, в яких, проте, пропонується восьмичленна система світів [139, II, 67]:

1) брахмалока — світ вищих божеств;

2) пітрилока — світ Пітарів, тобто «батьків», предків, а також ріші та ін.;

3) сомалока — Місяць і планети;

4) індралока — світ нижчих божеств;

5) гандхарвалока — світ небесних духів;

6) ракшасалока — світ ракшасів;

7) якшалока — світ якшів, напівбожественних істот демонічної природи, з яких особливо небезпечні для людей якші жіночої статі (якшини), які їдять люд­ське м’ясо і п’ють кров людей;

8) пішачалока — світ пішачів.

З поняттям «лока» пов’язані індуїстські уявлення про локапалів — охорон­ців світу, які є володарями сторін світу. Спочатку їх було 4, потім стало 8. У кожного локапали свій особливий слон (діггаджи або дігнаги), що підтримує з чотирьох (або восьми) сторін Землю. Локапали були поставлені Брахмою після скинення з небесного трону Нахуші і повернення на нього Індри. Розподіл локапал по сторо­нах світу такий [139, II, 67]:

• Індра — отримав Схід;

• Яма — Південь;

• Варуна — Захід;

• Кубера (бог багатства) — Північ (раніше замість Кубери локапалами Пів­ночі виступав Агні або Сома);

• Сома — Північний Схід;

• Сур 'я — Південний Схід;

• Агні — Південний Захід;

• Ваю — Північний Захід.

Іноді до числа локапал додаються Нірріті (як охоронець Південного Заходу замість Агні) і Прітхіві або Шива (особливо під ім’ям Ішани — «Владики») — як охоронець Північного Сходу (замість Соми). Подібна система локапал — охорон­ців світу має типологічні відповідності в загальноіндоєвропейській і в багатьох інших релігійно-міфологічних традиціях [139, II, 67].