Козел і Агнець
У християн агнець — символ Христа, а козел — образ диявола. В архаїчні часи вважалося, що богиня неба народжує барана, символізуючого земну рослинність, тому козел і баран співвідносилися з різними сакральними персонажами: наприклад, у хетів козел був присвячений Телепінусу, який ототожнювався з богом пекла, а вівця — богині Сонця.
У Стародавній Русі говорили: «Бог створив вівцю, а чорт козу», і вважали, що диявол створив козла по своїй подобі. За середньовічними повір’ями, на шабаші відьом сатана з’являється в образі чорного козла, якому вони віддають почесті. У давніх євреїв, з II тис. до н. е., зі стада вибирали двох однакових козлів і приносили їх в жертву двом богам: Яхве і Азазелу, розподіляючи цих козлів між названими богами за жеребом. Аза(з)еІ означає «змій-бог». Зв’язок з Чорним богом виявляє і міфологізований образ собаки. Наприклад, за давньогрецькою легендою собака породив виноградну лозу, а хмільний трунок є одним з атрибутів Чорного бога. Собака в багатьох міфологіях мав хтонічне значення, визнавався провідником душ померлих і охоронцем входу в потойбічний світ. Собака вважався однією з тварин давньоєгипетського Сета, що має ряд характерних рис Чорного бога, який співвідносився із заходом і з північчю [47, 194-196].У середньовічних письмових джерелах західних слов’ян згадується серед інших божеств Ясса (lassa), ім’я якого походить, очевидно, від ностратичного asa («вогонь») і співвідноситься з польським jaze («змій») і українським «ящір» (дракон). В іудейській традиції відомий Azacl — ангел, повсталий проти Бога; Azhi, Azi — це триголовий змій іранської Авести, який колись правив світом, а потім був прикутий до скелі. Ці та інші подібні їм образи належать, на думку А. Голана, неолітичному богу пекла, однією з іпостасей якого був козел. Саме тому божество, якому приносили в жертву козла у давніх євреїв, називалося Aza(z)el (Азазель).
Це визначило ім’я бога пекла, оскільки не тільки «козел відпущення», а й скеля в пустелі, до якої цей козел мав піти, називалася так само (вважалося, що ця скеля являє пекло). В арабських легендах дух смерті має ім’я Аягаеі. Імовірно, єврейський Етаеі (Ізраїль), який боровся, згідно з Торою (Моїсеєвим П’ятикнижжям), з Богом і покараний за це кульгавістю, це той самий А/аеІ або, в іншому варіанті, АггаеІ, яке можна тлумачити як Асур-ел, тобто дракон-бог (Ящір) [47, 117-118].