<<
>>

Континент Му

У 1868 р. англійський полковник Дж. Черчвард під час служби в Індії потова­ришував зі старим індуїстським священиком, який допоміг йому розшифрува­ти кам’яні скрижалі, що протягом багатьох століть зберігалися в одному з давніх індійських храмів’.

Знайдені письмена розповіли про забуту цивіліза­цію — прабатьківщину всього людства, пошуку вцілілих свідчень про яку пол­ковник присвятив решту життя, мандруючи Бірмою й Аризоною, південними морями й Аляскою. Австралією та Мексикою.

Згодом Дж. Черчвард написав: «Я відкрив, що цивілізації давніх греків, халдеїв, вавилонян, персів, єгиптян та індіанців виникли завдяки працивілізації, яка називалася Му. Продовживши свої дослідження, я з'ясував, що цей зник­лий континент був розташований у Тихому океані й простягався від теперішніх Гаваїв і майже до островів Фіджі і Пасхи; саме тут була Прабатьківщина лю­дини. Я довідався, що в цій прекрасній країні жив народ який колонізував усю Землю, і що цей багатий край був знищений жахливими землетрусами і зану­рився в океан близько 12 тисячоліть тому (33. /0). Географічне положення кон­тиненту Му (за Дж. ЧерчвардомІ показано на рис 23.

Рис. 23. Георозташування легендарного острова в Ат­лантичному океані, й автори, переконані в існуванні континенту Му в Тихому океані. Можливо, подальші дослідження доведуть правоту обох сторін, якщо виявиться, що в той самий історичний період існувало кілька осередків колись єдиної цивілізації, що загинула воднораз внаслідок глобального катаклізму Існують різноманітні дані, що свідчать про можливість розташування в Тихо­му океаиі досігп» великого материка, «уламками« якого (як правило, вулканіч­ного походження) є архіпелаги й острови сучасної Океанії. Острівний світ Тихого океану охоплює величезне розмаїття культур, але разом з тим міфи від островів Рюкю в Японії й до Самоа і Таїті втілили вельми близькі погляди на походження островів [31, 6/).

Полінезійці, наприклад, «пам'ятають» прадідів­ські міграції, що привели їх до теперішніх островів, куди «вони прийшли з моря». Зображення предків, повернені анфас стоячи й сидячи — одне з диво­вижних творінь Океанії. Ці вироби з дерева, каменю чи слонової кості зустрі­чаються від східної Індонезії до Полінезії. Найцікавіші їх зразки можна поба­чити на східному узбережжі Тихого океану, на острові Пасхи, де велетенські скульптури (моаї). встановлені біля моря на терасах з каменю без цементу, на­гадують обожнених предків, що «вдивляються» за морський обрій, звідки вони, ймовірно, прийшли [31. 61].

Невідомий європейцям протягом тривалого часу острів Пасхи заховує в собі багато загадок: існує реальний острів, описаний дослідниками, і є підзем­ний острів печер, лабіринтів і таємних знань, що їх мають остров'яни. Острів Пасхи — це вулканічний острів у східній частині Тихого океану площею 165 кв. км і майже 539 м заввишки з населенням близько 2 тис. чол. На ост­рові, відкритому голландським мореплавцем Я. Роггевеном у 1772 р. на Великдень, знайдено, як вже згадувалося, залишки давньої культури. Люди могли опинити­ся на цьому клаптику суходолу, відокремленому' від інших островів 3,5 тис. км по­верхні океану, найімовірніше, тільки через нещасливий випадок Острів Пас­хи — єдиний острів Полінезії, де знайдено сліди письма, яке остаточно не розгадано і свідчить про існування у віддаленому минулому своєрідної цивілі­зації. Це дерев'яні дощечки з нанесеними на них письменами, що називають­ся «кохау ронго-ронго» («дерево, що говорить»). Цікаво, що жоден із сучасних жителів о. Пасхи не знає цього письма, «ключ» до якого передавався від бать­ка до сина у королівській династії, що перервалася в XIX ст. внаслідок нападу на острів негритянських піратів [52. 23-24]

Окрім того, на цьому невеликому острові збереглося понад 500 різнома­нітних оброблених каменів, величезних статуй, а також інших пам'яток мис­тецтва давньої, доісторичної раси. Найбільша, незакінчена статуя має висоту 21 м, найменша — близько 1 м, а більшість — від 4,5 до 5.5 м [33, 62]. Ці скульп­тури виготовлені з вулканічного туфу, м'якого каменю і зображають, мабуть, історичні постаті давньої цивілізації. Окрім статуй на о. Пасхи є кілька веле­тенських платформ з обтесаних і шліфованих каменів. Довжина цих іьлатформ досягає кількох десятків метрів, що уподібнює їх з відомими мегалітичними спо­рудами. розкиданими по всій земній кулі За свідченням Дж. Черчварда, кам'яні пам'ятки, що нагадують культуру о. Пасхи, знайдено й на інших островах Ти­хого океану (острови Кука. Тонга. Маршаллові, Каролінські. Маркізькі. Навіга­торові, Маріанські, Гаваї та ін.| [33. 63- 72].

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Континент Му: