<<
>>

Ієрархія джайнських божеств

Джайнізм налічує астрономічну кількість божеств. Ними рясніє середній світ, оскільки божества є у кожної гори, озера, річки, дерева, воріт, місцевості, оке­ану тощо. Крім того, вирізняється 4 класи божеств, що живуть здебільшого в нижньому і верхньому світах: а) бхаванавасіни — підземні божества, що живуть в палацах (бхавана) в Ратнапрабсі, першому шарі нижнього світу (Аддхолоки);

б) вьянтара (або ванамантара) — також підземні божества, які живуть головним чином в шарі, який відокремлює Ратнапрабху від середнього світу (Мадхьялоки);

в) джйотіша — божества світил, що мешкають у просторі між землею і верхнім світом; г) вайманіка — небесні божества, що живуть в палацах (віманах) верхнього світу.

Кожний з названих класів божеств поділяється на підкласи, а останні в біль­шості випадків — ще на північні і південні райони. Правитель кожного підкласу і правитель кожного такого району має титул індри [139, I, 370].

Боги кожного класу характеризуються певною тривалістю життя, часто­тою дихання і прийманням їжі, розмірами тіла, ступенем здатності ясновидіння і трансформації в різні зовнішності тощо. Вони можуть мати справжню, помилко­ву або змішану віру і знання. У кожного індри є кілька головних дружин, свита яких складається з кількох тисяч нижчих богинь. Індрам бхаванавасінів (підземних бо­жеств першого шару нижчого світу) і вайманіків (небесних божеств верхнього світу) підкоряються (або майже рівні з ними по рангу) хранителі світу — локапа- ли і 33 вищих чиновники — траямстрімша (відповідає, мабуть, буддійській траяс- стрінсі (букв. «тридцять три») — небесному світові на вершині Меру, де мешкають 33 божества [139, II, 524]). Індри мають війська і воєначальників і воюють один з одним. Крім того, вони мають раду (його члени називаються паршадья), слуг (абхийогья) та нижчих божеств кілбіша (типу земних паріїв). Як і мешканці пекла, божества народжуються способом маніфестації (упапаті) — миттєвої раптової по­яви без матеріальної основи [139, I, 370].

Підземні божества бхаванавасіни поділяються на 10 підкласів, назви яких закінчуються на «кумара» («юнак», «принц») і кожний з яких характеризується певним кольором тіла, одягу і символом в короні [139, I, 370]:

1) асуракумара — чорні, в червоному одязі, з коштовним каменем у вигляді півмісяця. Вони можуть пересуватися глибоко вниз за межі першого шару ниж­нього світу Ратнапрабхи, а також досягають середнього і верхнього світів;

2) нагакумара — світлі, в темному одязі, в короні — зміїний капюшон. Це вод­ні божества, пов’язані, зокрема, з дощовими хмарами;

3) супарнакумара — золотого кольору, в білому одязі, мають символом Гаруду (живуть також в горах Манушоттара — на межі світу людей). Їх битви з нагакумара- ми є причиною певного виду землетрусів;

4) відьюткумара — червоні, в чорному одязі, символ — ваджра;

5) агікумара (або агнікумара) — теж червоні, теж в чорному одязі, але сим­вол — глек;

6) діпа- або двіпакумара — червоні, в темному одязі, символ — лев;

7) удадхікумара — світлі, в темному одязі, символ — кінь. Вони володарюють над океаном;

8) діккумара (або дішакумара) — золотого кольору, в білому одязі, символ — слон (вони пов’язані з ідеєю світових слонів, що підтримують землю). Богині цьо­го підкласу мешкають також в райському гаю Нандана і беруть участь у посвяченні тіртханкарів;

9) ваюкумара — темні, в багряному (кольори призахідного Сонця) одязі — символ макара (індійський левіафан). Живуть також у підводних печерах океану Лаваноди і рухають частинки світу;

10) стханітакумара — золотого кольору, в білому одязі.

Функції бхванавасинів співвіднесені також з функціями локапалів — під­тримувати порядок у світі [139, I, 370]:

• Сома (локапала сходу) і відьюткумара, агнікумара, ваюкумара (4, 5 і 9-й підкласи) спостерігають за правильністю руху зірок, метеорологічними явищами і земними пожежами;

• Яма (локапала півдня) і асуракумара (1-й підклас бхаванавасинів) спос­терігають за війнами і епідеміями;

• Варуна (локапала заходу) і нагакумара, удадхікумара, стханітакумара (2, 7 і 10-й підкласи) відають всіма повенями;

• Вайшравана (локапала півночі) і супарнакумара, двіпакумара, діккумара (3, 6 і 8-й підкласи) відповідають за метали і коштовні камені.

Канонічні тексти джайнізму приводять власні імена 20 індр бхаванавасинів, але нічого про них не повідомляють (окрім індри південних асуракумара — Чама- ри).

Інший божественний клас — вьянтара — мешкає, як зазначалось, частково в нижньому світі і частково в гаях середнього світу, а також на островах Антарадві- па. Вони також, як і бхаванавасіни, поділяються на 10 підкласів, кожний з яких характеризується певним кольором і має символом певне дерево. За однією з кла­сифікацій до них належать пішачі, бхути, якші, ракшаси, кіннари, гандхвари і деякі інші напівбожества і демони індуїстської релігії. У релігії джайнів всі вони, окрім ракшасів, приємного вигляду. Ні про їх кількість, ні про їх функції у джайністсь- ких текстах нічого не йдеться. Відомо тільки, що вони живуть у палацах, найбіль­ший з яких рівний за розмірами континенту Джамбудвіпи [139, I, 371].

5 класів божеств джйотіша — це місяці, сонця, планети, місячні будинки і зірки. Сонце і Місяць являють подружню пару, а їх свиту становлять 88 планет, 28 місячних будинків і 6697500х1012 зірок (!). Над континентом Джамбудвіпою обертаються два сонця (північне і південне) і два місяці, що подвоює свиту (176 пла­нет, 56 місячних будинків тощо). Далі, з віддаленням від Джамбудвіпи це число зростає: над Лаванадою — 4 сонця, 4 місяці, 352 планети та ін., а над Дханакікхан- дою — 12 сонць, 12 місяців, 1056 планет тощо. Небесні тіла рухаються по своїх орбітах завдяки тягловим тваринам, які знаходяться по чотири сторони світу: на сході — леви, на півдні — слони, на заході — бики, на півночі — коні. Кожне небесне тіло приводиться в рух певним числом тисяч тварин [139, I, 371].

Божества вайманіка поділяються на калпових (калпа — загальна назва 1-8-го шарів) і позакалпових, тобто тих, що перейшли калпу (калпатіта). В останніх не­має ієрархії, вони не носять ні одягу, ні прикрас і мають одне і те саме ім’я — Ахам- індра («Я — індра»). Вони не знають плотської насолоди, і їх єдине заняття — зо­середжене шанування архатів. Кожен підклас калпових божеств, на відміну від некалпових, має символічне зображення в короні, але різне в шветамбарській та дігамбарській традиціях. В основному такими символами є тварини — газель, буй- вол, вепр, лев, слон, змія, риба, черепаха та ін. Кожен шар (підклас) божеств вай- маніка (з 1 по 8-й) має свою назву (Саудхарма, Шукра, Аран, Ачьюта та ін.). Індра розташованої в першому шарі Саудхарми має ім’я Шакра, інші індри називаються іменами своїх царств, розташованих в кожному з інших шарів. З Шакрою і його воєначальником Харінагаймеши, а також з Ачьютою пов’язані сюжети участі в це­ремоніях народження і посвячення тіртханкарів. У вищих царствах 1-8-го шарів можуть перероджуватися люди або тварини, 9-го шару (Чрайвеяка) — тільки люди, а в 10-му шарі — Пангануттарі — тільки люди з кармового світу. Після закінчення терміну божественного існування вони можуть повернутися в попередній стан. Окрім вайманіків, у верхньому світі живе ще особливий клас божеств локантака, назва яких означає «ті, що живуть на краю світу». Вони, як і позакалпові ваймані- ки, цураються плотської насолоди і вдаються до медитації [139, I, 371].

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Ієрархія джайнських божеств: