<<
>>

Хунну.

Хуннське об’єднання в середині ІІІ ст. до н. е. було одним із найсильніших кочових об’єднань на північ від Китаю і згуртувало навколо себе племена дуньху, ліньху і даньлінь[257].

На чолі хунну (сюнну) стояв шаньюй („найвеличніший”). Хунну було єдиним племенем, поділеним на роди. У 209 р. до н. е. вони об’єднали 24 найбільших роди, фактично перетворивши союз племен у кочову державу. Відповідно вони істотно обмежували владу шаньюя. З огляду на те, що за окремими старійшинами стояли дружини чисельністю від 2 до 10 тисяч вершників, правителі змушені були зважати на них. Упродовж тривалого часу шаньюя обирали і ці вибори зумовлювали необхідність компромісу між різними угрупованнями знаті. Крім військових і дипломатичних на шаньюя було покладено релігійні функції. При його ставці знаходився храм для щорічних жертвопринесень, а сам він двічі на день проводив офіційні ритуали поклоніння сонцю[258]. Шаньюй належав до роду Сі Лань-ді[259]. З огляду на зростаючу міць хуннів, Маодунь, захопивши владу, прийняв окремий титул „Зведений на престол Небом великий шаньюй”, вказавши на божественне походження своєї влади. На посади чжукі-князів та лулі-князів, які складали „чотири роги”, призначалися найближчі родичі шаньюя та члени його родини. Його наступник, Лаошан-

шаньюй, прийняв ще ширший титул, щоб вивищити власний статус над оточуючими народами і племенами1: „Народжений Небом і землею, поставлений сонцем і місяцем хуннський великий шаньюй”. Зростаюча територія та функції державного управління вимагали запровадження централізованої адміністративної й адміністративно-територіальної системи з відповідним апаратом чиновників. Його почали створювати за китайським зразком. Символом влади шаньюя стала яшмова печатка[260] [261].

Висновки. У Стародавньому Китаї релігійна сфера виступала механізмом:

— політичної легітимації існуючої владної моделі;

— вироблення єдиної державної ідентичності китайського суспільства;

— міжплемінної та міжетнічної інтеграції.

Водночас релігійні уявлення стали й ідеологічним підґрунтям сакралізації влади окремих правителів та цілих династій Китаю.

Попри обмеженість джерел, які засвідчують характер релігійної політики хуннської кочової держави, слід зауважити релігійні повноваження шаньюїв хунну. Це створювало сприятливі умови для посилення централізаційних процесів у даному регіоні. При цьому помітним є вплив релігійно-ідеологічних уявлень сусідньої імперії.

Список рекомендованої літератури

1. Васильев К. В. Истоки китайской цивилизации / К. В. Васильев. — М.: Восточная литература, 1998. — 319 с.

2. Гумилев Л. Н. История народа хунну: Хунну. Хунны в Китае. Хунну в Азии и Европе / Л. Н. Гумилев. — М.: Эксмо, 2008. — 640 с.

3. КрилХ. Г. Становление государственной власти в Китае. Империя Западная Чжоу [Пер. с англ. Р. В. Котенко] / Х. Г. Крил. — СПб.: Евразия, 2001. — 480 с.

4. Малявин В. В. Китайская цивилизация / В. В. Малявин. — М.: Дизайн. Информация. Картография, Астрель, АСТ, 2001. - 632 с.

5. Никоноров В. П. „Свистящие стрелы” Маодуня и „Марсов меч” Аттилы: Военное дело азиатских хунну и европейских гуннов / В. П. Никоноров, Ю. С. Худяков.

— СПб.: ПВ; М.: Филоматис, 2004. — 320 с.

6. Переломов Л. С. Конфуцианствои легизм в политической истории Китая / Л. С. Переломов. — М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1981. — 334 с.

Питання для самоконтролю

1. Визначте основні засади ставлення китайської влади до релігії.

2. Схарактеризуйте роль Неба у системі державного управління стародавнього Китаю.

3. Покажіть зв’язок релігійних уявлень та ідеологічної доктрини китайської державності.

4. Які на Вашу думку, характерні особливості духовно- релігійної сфери давніх хунну?

Теми рефератів

1. Функціонування ідеологічної системи стародавнього Китаю.

2. Культова сфера Ся і Шан.

Теми контрольних (курсових) робіт

1. Релігійні політика та інститути Західного Чжоу.

2. Роль релігії у формуванні державотворчих доктрин Стародавнього Китаю.

<< | >>
Источник: Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав / Омельчук В. В. Ліснича В. М.: Навчальний посібник. — К.: Персонал,2011. — 608 с. — (Серія: Світові традиції державного управління. — Вип. І).. 2011

Еще по теме Хунну.:

  1. ЭВОЛЮЦИЯ ЮЖНОГО ХУННУ
  2. Гумилев Л.Н.. История народа хунну / Лев Гумилев. — M.,2010.-700, [4] с., 2010
  3. ЗАРОЖДЕНИЕ ХУННОВ
  4. НЕКОТОРЫЕ ВОПРОСЫ ИСТОРИИ ХУННОВ
  5. ШАНЬЮЙ МОДЭ И ВОЗНИКНОВЕНИЕ ДЕРЖАВЫ ХУННУ
  6. О ЯЗЫКЕ ХУННОВ
  7. ОБЩЕСТВЕННО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЖИЗНЬ В ДЕРЖАВЕ ХУННУ
  8. РЕЛИГИЯ ХУННОВ
  9. ПОРАЖЕНИЕ ХУННОВ
  10. ОБЩЕСТВЕННЫЙ СТРОЙ ХУННОВ