Храми й общини джайнів
Славу джайнізму багато в чому забезпечили прекрасні зразки храмової архітектури, найдавніші з яких представлені печерними храмами в Біхарі ТУ-ТТ ст. до н. е. Пізніше джайни зводили і наземні храми.
На півдні Індії збереглися величезні храмові комплекси, цілі міста-храми, що стали центрами паломництва. Крім хра- мів-будівель, є багато спеціальних майданчиків, посередині яких підносяться гігантські статуї святих (наприклад, статуя Гоматешвари — сина першого тіртханкара Рішабхи — сягає 17 м заввишки). Джайнські тіртханкари зображаються майже завжди однаково — у вигляді голої людини, що стоїть або сидить, і визначити, хто саме з них зображений, можна тільки за особливими символами або за кольором статуї. Наприклад, статуя Рішабхи зазвичай забарвлена в жовтий колір (його символ — слон), 19-го тіртханкара Маллі (на думку шветамбарів, Маллі була єдиною жінкою серед тіртханкарів) — у блакитний колір (символ — глек), Махавіри — у золотий колір (символ — лев) [242, VI, ч. I, 559].Є святилища і в будинках джайнів, які, за каноном, мають бути дерев’яними. У джайнів існує сталий ритуал шанування зображень святих: ті, що моляться, окроплюють статую водою, посипають шафраном, обкурюють її пахощами, читають молитви, підносять рис, квіти, фрукти і солодощі. Жрець щодня омиває статуї молоком, а в дні свят — особливою ароматичною рідиною; прикрашає квітами. Багато ритуалів у джайнізмі (храмові, весільні, поховальні та ін.) дуже наближені до індуїстських. Наприклад, одне з головних свят джайнізму Дівавалі, коли святкується звільнення Махавіри, збігається з індуїстським святкуванням на честь богині Лакшмі. Попри те, джайни дотримуються постів у повний місяць і беруть участь у паломництвах до святих місць. Сучасна джайнська община має кілька організацій: Загальноіндійська рада джайнів-дігамбарів, Великий союз джайнів-шветамбарів, Загальноіндійська конференція джайнів-шветамбарів та ін.
День народження Махавіри відзначається в Індії всенародно в місяці чайтр (березень—квітень), коли в країні закриваються всі бійні [175, 215-216; 242, VI, ч. I, 561-562].Джайнізм є релігією самообмеження, а її метою — звільнення від циклу перероджень і досягнення нірвани. Досягається це лише за допомогою найсу- воріших обмежень, кульмінацією яких, в ідеалі, стає добровільна смерть з голоду. При цьому можна розраховувати виключно на власні сили, а не на допомогу богів. Джайнізм розрізняє чотири джерела карми: 1) прихильність до їжі, житла, речей, жінок і коштовностей; 2) нестриманість в гніві, гордості, обмані і пожадливості; 3) звичка тіла, розуму і мови до мирських турбот; 4) помилкова віра. Карму можна контролювати шляхом відмови від будь-яких дій. Мирянин- джайн приймає для цього 12 «обмежуючих обітниць» (табл. 21), дотримання яких приносить величезне фізичне і моральне задоволення: тіло стає молодим і здоровим, а душа звільняється від любові і неприязні. Разом з дотриманням 12 обітниць мирянин-джайн, який прагне досягти вищого ступеня на шляху до звільнення, повинен спробувати дотримати ще 11 вказівок. На той час як мирянин-джайн прийме останні з цих 11 вказівок, він вже практично стає аскетом, тобто монахом-джайном. Життя аскета починається з посвячення, під час якого він віддає всі свої речі і коштовності родичам і йому голять голову. З цієї миті він бездомний мандрівник, зобов’язаний дотримувати 5 «великих обітниць» [175, 213-215]:
1) не заподіювати шкоди і не вбивати жодну живу істоту навіть з необережності (ахімса);
2) говорити тільки те, що приємно, корисно і правдиво (сатья);
3) брати тільки те, що дають (астея);
4) не мати ніяких стосунків з богами, людьми або тваринами іншої статі (брахмачар ’я);
5) відмовитися від любові до будь-яких речей або людей, бути байдужим до всіх відчуттів, що приходять через органи чуття (апариграха).
Мирянами, як і ченцями, в сучасному джайнізмі можуть бути і чоловіки, і жінки.
Таблиця 21
ОБІТНИЦІ І ВКАЗІВКИ ДЖАЙНА [175, 214~215\
| № пор. | Зміст |
| 12 обітниць: | |
| 1 | Не заподіювати шкоди живим істотам |
| 2 | Бути щирим |
| 3 | Не красти |
| 4 | Дотримувати цнотливості |
| 5 | Володіти обмеженою кількістю речей |
| 6 | Обмежувати подорожі |
| 7 | Обмежувати перелік використовуваних речей |
| 8 | Дотримуватися обережності в словах, думках і діях |
| 9 | Проводити щонайменше 48 хвилин щоденно в безперервній медитації (бажано тричі на день: вранці, в обід і ввечері) |
| 10 | Визначити принаймні один конкретний день для обмеження подорожей і для більшої медитації |
| 11 | Періодично вести чернечий спосіб життя протягом 24-х годин, укріплюючи таким чином зв'язок між общинами мирян і ченців |
| 12 | Підтримувати общину аскетів |
| 11 вказівок: | |
| 1 | Поклонятися істинному деву (тобто тіртханкару), шанування істинного вчителя (гуру), вірити в істинне учення (дхарму, тобто джайнізм) і уникати семи поганих вчинків: не грати в азартні ігри, не вживати м'яса, не пити вина, не перелюбствувати, не полювати, не красти і не бешкетувати |
| 2 | Дотримувати 12 обітниць і передчувати смерть від добровільного голодування в повному спокої |
| 3 | Займатися медитацією не менше 3-х разів на день |
| 4 | Вести чернечий спосіб життя не рідше 6-ти разів на місяць |
| 5 | Не їсти сирих овочів |
| 6 | Утримуватися від їжі і пиття в темний час доби, щоб випадково не проковтнути яку-небудь комаху |
| 7 | Обходити стороною дружину і ніколи не користуватися парфумами, щоб не спокусити її |
| 8 | Ніколи не затівати нічого, що затягне у вир мирських турбот |
| 9 | Залишатися послушником до кінця днів |
| 10 | Харчуватися тільки недоїдками |
| 11 | Носити одяг аскета, жити усамітнено в храмі або в лісі згідно з правилами, встановленими для аскетів |