<<
>>

Еламіти і їхня віра

Еламіти, чиєю столицею були Сузи, виділялися серед східних народів своїм давнім походженням. Вони з доісторичних часів жили на наносній рівнині річок Керхе і Карун. Їхня культура була близькою шумерській, а мова споріднена з дравід­ськими мовами сучасної Південної Індії (релігійно-міфологічну систему Давнього Елама ми розглянули в першому томі нашого видання разом з релігіями дравідів).

Еламіти нерідко попадали під ярмо своїх західних сусідів і також нерідко самі на­падали на сусідні держави. Ассирійці після захоплення Елама переселили части­ну жителів переважно семітської Самарії до Елама, а на їхньому місці оселилися еламіти. Згодом Елам увійшов до складу Перського царства [13, 308].

Еламська релігійно-міфологічна система, як спостережено нами в першому томі цього видання при висвітленні дравідських вірувань, склалася дуже дав­но, не пізніше IV тис. до н. е., і зазнавала впливу шумерської [90, II, 659]. Од­нією з найхарактерніших рис еламської релігії, що ріднить її і з дравідською, і з іберійсько-кавказькою традиціями, є вшановування змії як символу достатку, родючості та вічності (нерідко при цьому змії зображувалися з людськими го­ловами). З 2200 р. до н. е. відома еламська ієрархія богів, що містить у суворій послідовності 37 імен (вважалося, що всі божества мають магічну силу «кітен», під захистом якої була влада царя, котрий втілює волю богів). Спочатку, як спо­стережено, на чолі пантеону стояли жіночі божества — богиня родючості Пі- ненкір, «володарка неба», мати богів (в Аккаді її ототожнювали з Іштар), потім Богиня-Мати Кіріріша (букв. «велика богиня»), яка поступилася до середини II тис. до н. е. головним місцем у пантеоні своєму чоловіку Хумпану — «волода­реві неба».

За верховенство в еламському пантеоні з Хумпаном суперничав бог — за­ступник Суз, володар царства мертвих Іншушінак. В П-Т тис. до н. е. Хумпан, Іншушінак і Кіріріша склали провідну тріаду еламського пантеону (табл.

25). Серед інших важливих богів Стародавнього Еламу були бог сонця, правосуддя і торгівлі Наххунте, бог місяця Напір, вісник богів Шімут і його дружина Ман- зат, бог води Шазі, богиня перемоги Нарунді, богиня-мати Парті. Як зазначає релігієзнавець М. Дандамаєв, у ранні періоди (Ш-П тис. до н. е.) в еламітів вша­новувалися також шумеро-аккадські божества Адад, Еа (Енкі), Іштар, Нергал, Пу­ску, Нінурта, Ішнікараб, деякі з них були офіційно зараховані до пантеону Еламу [90, II, 660].

* Амореї (аморити) — семітичні племена, вихідці з Аравії. У ХХІХ-ХХІ ст. до н. е. розселилися по Сирійському степу. Близько 1894 р. до н. е. захопили Вавилон і заснували царство, що відігравало значну роль у Стародавньому світі. Поступово змішалися з місцевим населенням Межиріччя, Сирії, Па­лестини [18, 45].

Таблиця 25

Боги Основні характеристики
Хумпан (мож­ливо, «веліти», «володар»)— володар неба Верховне божество еламського пантеону (із середини II тис. до н. е.). Чоловік богині Кіріріші, батько бога Хутрана. Вавилоняни ототожнювали Хумпана з Мардуком
Іншушінак — «володар Суз» Покровитель Суз, володар царства мертвих, бог клятви. Чоловік Ішнікараб — богині клятви, що приймає померлих у пеклі. Поряд з богом Наххунте вважався захисником правосуддя. У тексті XIII ст. до н. е. разом з Хумпаном названий володарем богів
Кіріріша —

«велика богиня»

Богиня-Мати. На початку II тис. до н. е. посіла провідне місце в еламському пантеоні як «мати богів», а із середини II тис. до н. е. одержала титул «великої дружини« Хумпана, поступившись своїм місцем у божественній ієрархії патріар­хальному божеству

ТРІАДА ЕЛАМСЬКОГО ПАНТЕОНУ

Боги Основні характеристики
Хумпан (мож­ливо, «веліти», «володар»)— володар неба Верховне божество еламського пантеону (із середини II тис. до н. е.). Чоловік богині Кіріріші, батько бога Хутрана. Вавилоняни ототожнювали Хумпана з Мардуком
Іншушінак — «володар Суз» Покровитель Суз, володар царства мертвих, бог клятви. Чоловік Ішнікараб — богині клятви, що приймає померлих у пеклі. Поряд з богом Наххунте вважався захисником правосуддя. У тексті XIII ст. до н. е. разом з Хумпаном названий володарем богів
Кіріріша —

«велика богиня»

Богиня-Мати. На початку II тис. до н. е. посіла провідне місце в еламському пантеоні як «мати богів», а із середини II тис. до н. е. одержала титул «великої дружини« Хумпана, поступившись своїм місцем у божественній ієрархії патріар­хальному божеству

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Еламіти і їхня віра: