Дева (давньоінд. — «бог», букв. «небесний», від div — «сіяти») — це клас давньоіндійських богів (від 33 до 3339), які, як спостережено, перебувають у трьох космічних сферах,
тобто поділяються на небесних (Дьяус, Варуна, Мітра та ін.), атмосферних (Індра, марути та ін.) і земних (Прітхіві, Агні, Сома, Бріхаспаті, Са- расваті та ін.). Іноді, як зазначалося, їх поділяють на Васу (земна сфера), Рудр (атмосфера) і Адітьїв (небесна сфера).
Особливе значення девів-богів проявляється у протиставленні асурам, небесним персонажам, наділеним магічною силою майя, що уможливлює перевтілення або створює ілюзію, обман. У ведійський період (особливо в Ріґведі) до асурів зараховували й ряд дева — Адітьїв, Індру, Агні та ін., але вже в Атхарваведі боги-деви більше не називалися асурами (останню назву було закріплено за демонами; боги ж, або деви, навпаки, іноді йменувалися сурами, що дає підставу розуміти слово «асури» як «не-боги»). Численні міфи актуалізують протиставлення девів-богів асурам, змальовуючи постійні битви, у яких боги, як щось єдине, борються з усім класом асур [139, I, 360].