Бріхаспаті - бог молитви
Бріхаспаті або Брахманаспаті (давньоінд. «господар брахмана, молитви») — божество молитви і жертвопринесення у ведійській та індуїстській релігії. У Ріґведі Бріхаспаті присвячено 11 гімнів і ще 2 гімни — разом з Індрою.
Обидва імені Бріхаспаті згадуються в Ріґведі близько 170 разів. Бріхаспаті — золотого кольору, яскравий і чистий. У нього 7 вуст і 7 променів, 100 крил, вишукана мова, ясний голос. В його розпорядженні дубина грому, лук, стріли, колісниця закону, золотий топірець і залізна сокира, загострена Тваштаром. Бріхаспаті вражає демонів, руйнує загороди для корів, знаходить світло. Він заповнює повітряний простір, приносить Сонце та розганяє темряву громом, звільняє від обмежованості Хаос, розколює скелі, торує хороші шляхи, несе всі форми (Тваштар створив його як основу всіх істот). Бріхаспаті дарує багатство та синів, щедрий до жертводавців і співаків, непримиренний до брехні та ворогів, захищає биків. Він сильний і звитяжний, друг Індри і Марутів, подібний до Агні і керує хором. Бріхаспаті — первонароджений від великого світла на найбільшому з небес, він нащадок двох світів — Неба і Землі і водночас народжений Тваштаром [139, I, 187].Бріхаспаті — покровитель жертвопринесення, і він створив з нічого богів. Зображається Бріхаспаті як божественний жрець (пурохіта або брахман). Йому належать поетичні розміри і навіть іноді він ототожнюється з Ріґведою загалом. Проте Бріхаспаті і сам співає гімни богам, його називають Вачаспаті — «володар мови». Гучний голос, а в битвах навіть ревіння характеризують Бріхаспаті. Подальший розвиток образу Бріхаспаті пішов по двох напрямах [139, I, 187]:
• з одного боку, Бріхаспаті — Атхарван (жрець, який перший тертям здобув Агні-вогонь і встановив жертвопринесення), батько богів, творець всього, священна сила богів і навіть вищий принцип, що нерідко ототожнюється з Брахманом;
• з другого боку, в епосі та Пуранах Бріхаспаті — жрець і наставник богів, голова семи ріші з роду Ангіраса. Він править планетою Юпітер, яка називається тим самим іменем.
Вже в Ріґведі Бріхаспаті створює Сонце, знаходить Ушас і Агні, створює Ан- гірасів, що повернули корів, вкрадених Пані. Пізніше Бріхаспаті з’являється в сюжеті викрадення Сомою його дружини — Тари, війни богів з асурами і повернення Тари до Бріхаспаті. У сюжеті жертвопринесення Дакши Бріхаспаті заспокоює розлюченого Рудру. Бріхаспаті, на думку В. Топорова, є божеством, що виникло вже на індійському ґрунті, хоча сам його образ, відповідний молитві-ритуалу, має паралелі і в давньоіранській традиції [139, II, 188]. Ім’я Тари означає буквально «зірка», і відомо, що вона, будучи дружиною Бріхаспаті, народила під час полонення сина від Соми — Будху (давньоінд. «мудрий»). Будха — це персоніфікація планети Меркурій (його матір’ю, замість Тари, іноді називають дружину Соми — Рохіні). Вона визнавалася також дочкою Дакши, який вступив з нею в інцестуозний зв’язок у подобі козла, після чого Рохіні стала антилопою. У «Вішну-пурані» Тара зізнається Брахмі, що Будха — син Соми (IV, 6). Будха був одружений з Ілою (Ідою) — богинею жертовного узливання та молитви — та мав від неї, як наголошувалося, сина Пурураваса, засновника Місячної династії [139, I, 195, 504; II, 388, 495].