Благі божества
У західносемітській релігії (як і в спорідненій з нею схід- носемітській) майже не помітно солярних божеств. Водночас збереглася пам’ять про них як про благих небожителів. Наприклад, Шипиш — західносемітська богиня Сонця (постає, очевидно, в парі з чоловічою паралеллю — Шамшу) — у боротьбі богів за владу над світом завжди виступає на боці сил життя та добра як помічниця Балу та Анат проти Муту та Ямму [90, ІІ, 640].
Благим божеством постає, судячи з усього, і Хусор (Кусар-і-Хусас), який вважався деміургом, творцем Космосу (як у слов’ян тотожний йому Сварог-Гефест, батько Сонця-Даждьбога). Серед південно-семітських божеств знайшовся великий єгипетський бог Тот, якого давні єгиптяни звали (як і Сета) «богом чужоземних країн», «богом бедуїнів». Ним виявився бог з Аравійської пустелі Нахі, який водночас з Рудою був верховним божеством місцевих арабів. Серед арабських племен найбільш почесні місця посідали саме боги Місяця та Венери. Головним богом поступово стає Аллах, який, як і багато в чому тотожний з ним Хубал, є спочатку богом небес та Місяця, подавцем дощу (саме Хубал в доісламський період вважався головним божеством Кааби і Мекки та уособлювався, очевидно, в чорному камені Кааби — найвищої святині мусульман усього світу). Водночас Хубал вважається «запозиченим богом» з Моаву, де його називали Хамос та ототожнювали іноді з планетою Марс (тобто Нінуртою, який переміг головного ворога Бога у вигляді семиголового чудовиська).Аллах арабів пов’язується з трьома жіночими богинями (Аллат, Манат та Уз- зою), які, очевидно, уособлювали велике жіноче божество, представлене водночас Місяцем, Землею та Венерою. Ці жіночі богині пов’язані були і з іншими главами арабських пантеонів (наприклад, Хубал та Узза). Верховним богом Набатеї був Душара (очевидно, «Володар Шари», тобто місячного бога Шари, що нагадує шумерського прабога Енмешарра — «Володаря Ме Шари»), який вважався деміургом, володарем світу, громовержцем та ототожнювався із Зевсом (тобто Ададом) та іноді — з Аресом (тото з Нінуртою-Гором). Водночас Душара — це бог землеробства, що вмирає і воскресає, який має дві іпостасі: власне Душара, як бог виноградарства, що відповідає образу Діоніса, та Аарра — бог родючості і рослинності, наділений рисами світла та Сонця, що ототожнює його з Аполлоном (можливо, в давнину ці два божества були символом крайніх світів — Аполлон як Сонце небес, а Діоніс — як «сонце Землі»).