Біографія Шенраба
У «Біографії Шенраба» повідомляється, що в Пасаргадах (букв. «Місто персів», як і Персеполь) у родині головного князя народився син, який, коли йому виповнилося 13 років, поїхав у місто Ланлін (за версією Б.
Кузнецова, Єрусалим), здійснив там ритуальне обмивання (імовірно, у Мертвому морі), а потім взяв за дружину місцеву принцесу, з якою повернувся в Елам-Персиду. На небі було божество на ім’я Салва, або «Чисте дитя буття», яке за порадою бога-жерця Біле Світло (Мітра) дивом увійшло у принцесу, щоб проповідувати на землі своє вчення. Так народився Шенраб (сталося це на світанку з безліччю дивовижних знамень). Коли йому виповнилося три роки, він вирушив у Ланлін до діда по матері, ім’я якого — Сала. Цар, цариця й усі жителі віддали Шенрабу почесті і стали просвітленими. Причина цього, за словами Шенраба, полягає в тому, що жителі цього міста вже за старих часів «очистилися від мороку, невігластва й глупства». Далі розповідається про високий (довгий) храм (фортецю) в центрі міста. У цьому храмі, за Шенрабом, багатьом живим істотам буде проповідано бонське вчення. Потім учитель Шенраб робить обмивання на Березі хадів (за версією Б. Кузнецова — хетів, тобто на березі Середземного моря), після чого повертається в Елам [55, 91-92].Потім у «Біографії Шенраба» розповідається про те, як «Царбуття Мудрий» (іран. Мазда) послав Шенраба в Мідію — країну грішників і чаклунів (магів) — для того щоб навернути у своє вчення мідійського проводиря Гтобу-Додде. Резиденцією Гтобу-Додде була фортеця Дана (тобто Екбатани), яку після чудесного бою Шенраб скорив. Учитель прочитав жителям країни проповідь про те, що потрібно молитися богам і робити їм підношення (жертви). Сказавши це, він вирушив до країни Елам, а Гтобу-Додде потрапив у пекло. Далі Шенраб говорить про сутності бонської віри: бон (тибет. «молитва», «ритуал») — це центр бонської свастики, центр мудрості, центр неба, центр буття, центр появи і, таким чином, усе народжується з п’яти великих центрів.
Потім Шенраб одружується, й у нього народжується син Гтобу-Бумсан. Вчення Шенраба викликає невдоволення головного демона, що насилає на країну Шенраба мор, епідемії й інші лиха, однак учитель шляхом заклинань рятується від нещасть. Після цього вчення демона закінчилося, а вчення Шенраба почало поширюватися. Згадується про подорож Шенраба в Центральну Азію (Тибет і Шаншун), де він також скоряє злих духів [55, 93-98].В описуваний період у країні «Континент халдеїв», «у місті найпершому з чаклунства» (тобто Вавилоні), був батько на ім’я Кадала-Сергидогчан і мати на ім’я Мут- рила Ясне Світло, у яких народився син — Конце Чудесний Цар. Він шанував Астар- ту-Анахіту, Мітру-Біле Світло і Мудрого Бумкхрі (Ахурамазду), а також Шенраба. Для того щоб відрізнятися від інших людей, він задумав будівництво величезного храму в «країні морській» (Єгипті, який також називають « Чорною країною Мухала») і залучив для цього будівництва демонів. Коли він зробив заклинання, то з’явився цар демонів на ім’я Чорний Хада — величезного зросту, вздовж і впоперек 9 саженів, у нього 9 голів і 9 очей, 9 рук і 9 ніг, а також величезна чорна кучерява борода. Конце пояснив йому, що необхідно спорудити храм, який сягає неба, що дасть людям безсмертя. Після того як храм був зведений, зробили необхідні жертвопринесення й усі (люди і демони) розійшлися по своїх країнах. З богів, яким поклонялися в цій країні, згадується Сатриг (Анахіта-Астарта), Біле Світло (Мітра) і Мудрий Бумкхрі (Ахурамазда). Через якийсь час демони вирішили зруйнувати побудований ними храм, і Конце звернувся з гарячою молитвою про допомогу, яку почув учитель Шенраб у себе на батьківщині, у країні Елам [55, 99-102].
Армія еламітів під керівництвом Шенраба й інших бонських духів з’являється в «Країні храмів сірих, дуже блискучих» (імовірно, піраміди). Шенраб за допомогою заклять наводить жах на демонів, й усі вони розбігаються по своїх країнах. Шенраб проповідує своє вчення всім жителям країни і залишає віровченні книги.
Він також встановлює необхідні обряди: прикрашання дерева; читання молитов, коли права долоня прикладається до чола, а ліва долоня — до серця та ін. Він не рекомендує людям вживати в їжу м’ясо і кров тому, що це їжа демонів-лю- дожерів (відповідно до вчення Шенраба, душа живої істоти міститься в її м’ясі й крові, тому той, хто губить її, буде за це неминуче розплачуватися). Учитель бона також засуджував уживання часнику і цибулі, оскільки вони відганяють від людей небожителів. Він також забороняв вживання хмільних напоїв, тому що вони одурманюють свідомість. Шенраб установив для своїх послідовників практику споглядання (тобто медитації). Потім він помер у цьому світі, й для його похорону була обрана Согдіана (Середня Азія) — найясніша і прекрасна країна з усіх земних областей. Тіло Шенраба було очищене спаленням у спеціально побудованому для цього будинку, а його останки поміщені потім у спеціальну посудину. Відповідно до пророцтва Шенраба, у часи, які настануть після нього, тривалість життя людей буде поступово скорочуватися, оскільки люди неухильно деградуватимуть через те, що не в силах будуть позбутися своїх пороків і пристрастей. Коли тривалість життя скоротиться до 10 років, тоді з’явиться серед людей останній учитель, якого звуть Любов. Він з’явиться, відповідно до цього пророцтва, у «Довершеному високому місці», тобто Еламі-Персиді, у палаці Пасаргади [55, 103-106].