Адітьї Ар'яман, Анша і Бхага
Ар’яман (давньоінд. «дружність», «гостинність») — божество ведійської релігії класу Адітьїв. Згадується в Ріґведі близько 100 разів (зазвичай з Мітрою і Варуною). Образ Ар’ямана дуже абстрактний, його характеристики найчастіше спільні для всіх Адітьїв: він заповнює повітряний простір, дає багатство.
Вирізняється дружність, прихильність Ар’ямана, його близькість до дівчат; його благають про злагоду в домі. Як і Адітья Бхага, він дарує чоловіка або дружину, процвітання. В одному з гімнів Сур’ї Ар’яман і Бхага супроводжують шлюбну пару. Зв’язок Ар’ямана з Бхагою підкреслюється і в інших мотивах. Разом з Мітрою і Варуною Ар’яман об’єднує людей; він примушує їх каятися і спокутувати провину; він пов’язаний з ритою. Разом з моральним аспектом є й посилання на зв’язки Ар’ямана з Сонцем, вогнем; він ототожнюється з Агні, згадується разом з солярними божествами Сур’єю і Савітаром, одного разу безпосередньо названий Сонцем. Індоіранське коріння Ар’ямана очевидне, як і те, що його ім’я пов’язане з назвою аріїв [139, I, 112].Адітья Анша певних описів не має і навряд чи чимось відрізняється за своїми функціями від Дакши. Анші виділяють частку при жертвопринесеннях, і він згадується у зв’язку з Ашвінами. Відоміший інший з адітьїв — Бхага.
Бхага (давньоінд. «наділитель», а також «доля», «щастя», «майно») — небесне божество ведійської релігії (нерідко Бхага вживається як епітет інших богів, особливо Савітара). У Ріґведі його ім’я зустрічається понад 60 разів. Бхага — втілення щастя, господар багатства, розподільник дарів. Він прихильний до людей, тому його часто закликають в молитвах; він благословляє жертви, бере участь у весільній церемонії, приносить родючість і виявляє виразні еротичні асоціації. У пізній літературі слово «бхага» застосовується на позначення багатства, слави, геройства, краси, процвітання. Той, хто володіє цими якостями, — бхагават, тобто той, що має «бхага», і цим ім’ям позначається і бог, і людина. Бхага править Сонцем, він з’являється разом з Савітаром, і його закликають одночасно з іншими солярними божествами. Ушас — богиня Вранішньої зорі — сестра Бхага. Згадується човен Бхага. Бхагові належить сузір’я Пурва-пхалгуні (Ар’яману — сузір’я Уттара-пхалгуні). У Ріґведі персоніфікована мова Вач несе Бхагу. При першому жертвопринесенні, влаштованому Дакшею, Рудра, який не був запрошений богами, калічить синів Адіті, пронизує стрілою жертву і робить сліпим Бхагу (після прохання про помилування він повертає Бхагові очі). Найближча відповідність Бхагові — «Бог», «Пан» (у пізніх частинах іранської Авести це слово вживається на позначення Ахурамаздиі Мітри). Слов’янське «Бог» також пов’язане з ім’ям Бхага [139, I, 200-201].