ЗАПОВІДНА ПРИРОДА БІЛЬСЬКОГО ГОРОДИЩА ТА ЙОГО НАЙБЛИЖЧИХ ОКОЛИЦЬ
С.Л.Кигим
Котелевський район —- один з найбагатших у Полтавській області на незаймані заповідні місця1.
Чарівність природи Котелевщини зумовлена наявністю лісових масивів, мальовничих озер і річок.
Район розташований в центральній частині Полтавської рівнини у межах Лівобережно-Дніпровської фізико-географічної провінції7. Територія району найбільш заліснена в області. Площа лісів складає 15,6 тис.га, лісистість — 19,7%Через територію району протікає Ворскла (на західній межі) та її притоки Мерло і Котельва.На початок 1995 р. природно-заповідний фонд Котелевського району включав один лісопарк — пам’ятку садово-паркового мистецтва загально-державного значення, 11 заказників (ботанічні, гідрологічні, орнітологічний, ландшафтний), 3 пам’ятки природи (ботанічні, комплексна), та 6 заповідних урочищ, що належать до місцевого заповідного фонду. Площа заповідних об’єктів і територій — 1829,82 га, з них 1147,2 га входить до складу лісфонду Полтавського держлісгоспу’.
Один з найцінніших природних комплексів району — Більське городище та його околиці з неповторними ландшафтами, великими лісовими масивами, унікальною для півночі Полтавської області степовою рослинністю. Ця територія потребує охорони не тільки як археологічна пам’ятка, але й як природний заказник.
Поблизу Більського городища на захід від Котельви на лівому березі Ворскли розташований Koe паків ський лісопарк — пам’ятка садово-паркового мис-тецтвЪ загальнодержавного значення (Котелевське лісництво, квартали 40, 47, 48, 52-55)5. Історія лісопарку пов’язана з ім’ям партизанського генерала, двічі Героя Радянського Союзу, уродженця Котельви С.А.Ковпака. Під його керівництвом весною 1918 р. було насаджено 75 десятин сосен на сипучих пісках вздовж р.Ворскли6.
У наступні роки площа насаджень збільшувалась. У роки Великої Вітчизняної війни в цих лісах знайшли притулок партизани, в них розміщувались і військові частини, які визволяли Котельву від фашистських загарбників7.
Тут над крутим берегом Ворскли стоїть кремезна „Верба розвідника”, яка була зручним місцем для спостереження за ворожими позиціями, росте і „Тополя партизана”, і „Майорські тополі”8.На початку семидесятих років навколо „Сосен Ковпака” жителями Ko- тельви було створено лісопарк, в якому в мініатюрі відтворено бойовий шлях ковпаківців. Партизанська стежка лісопарку „Від Путівля до Карпат” відповідає пройденим десяти етапам легендарного рейду — Спадщанський ліс, Брянщина, Деснянщина, Лоївщина, Прип’ятський гай, Лельчиці, Тетерівщина, Cap- ненський гай, Яремче. Тоді були створені додаткові посадки дерев, характерних для головних пунктів рейду. Для Брянщини — берези і дубки, Деснян- щини — голубі ялини, сосни, калини, Лоївщини — верби, вільха, берези, Карпат — бук, смерічки, сосни, явори9.
Зараз у лісопарку на площі 196 га зростає близько 80 порід дерев і чагарників, понад 60 видів лікарських рослин, 28 видів шапинкових грибів10.
До складу Ковпаківського лісопарку, який охороняється постановою Де- ржкомприроди УРСР від 30.07.1975 р.11, входить Більське джерело, яке відоме з XV ст.12, та 200-річний дуб Сковороди, що стоїть на валу східного укріплення Більського городища (Котелевське лісництво, квартал 42)13. Існує декілька легенд про появу дуба Сковороди. Мандруючи з Києва до Харкова видатний український філісоф і поет звернув із тракту до Котельви на ярмарок і тоді зійшовши на вал, посадив там три дубки. За іншими переказами, дуби посаджені раніше і Г.С.Сковорода відпочивав під ними. До наших днів лишився тільки один дуб висотою понад 20 м14.
На південний захід від с.Більська на землях колективного сільськогосподарського підприємства ім.Шевченка розташоване урочище,Дубки1 — ботанічна пам’ятка природи. Це широка лісосмуга площею 1 гектар, де зростають дуби віком до 200 років15. Тут же у полі на території відомої пам’ятки археології „Курганний могильник та майданоподібні споруди в ур.Скоробір”16 виділено ділянку площею 2 га, де зростають регіонально рідкісні види рослин — горицвіт весняний, дзвоники персиколисті, які охороняються рішенням Полтавського облвиконкому17.
Це ботанічний заказник Скоробір™.До перспективних заповідних територій належать вали Більського городища та Барвінкова гора між Більськом і Котельвою.
Ці території були обстежені і запропоновані до заповідання спеціалістами міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи AH України та Мінприроди України у складі зав.лабораторією, доктора біологічних наук Т.Л.Андрієнко та кандидата біологічних наук О.М.Байрак-Смоляр19.
На валах Більського городища скіфського часу сформувалась степова рослинність — різноманітні угрупування справжніх та лучних степів. Тут зростають типові степові види — шавлія поникла і степова, залізняк колючий та бульбистий, келерія гребінчаста, пирій середній, костриця валіська, з рідкісних видів — ковила волосиста, сон чорніючий, горицвіт весняний, анемона лісова. Зростає і чимало лікарських видів20. Щоб забезпечити охорону цієї унікальної степової ділянки, необхідно створити тут комплексну пам’ятку природи загально-державного значення.
Барвінкова гора запропонована до охорони як ботанічна пам’ятка природи місцево-го значення, розташована на правому березі р.Ворскли. Це масив широколистяного природного лісу віком 60-80 років, де зростають дуби, ясени, клени, липи, у підліску — ліщина, бруслина бородавчаста. З трав’яних рослин — барвінок малий місцями утворює суцільний покрив. На галявинах зростають рідкісні рослини — конвалія травнева, валеріана висока, ломиніс прямий. У прониззі гори відмічена популяція лісової орхідеї — зозульні сльози яйцевидні, занесеної до Червоної книги України21.
Заповідна природа Більська є безцінним здобутком і гордістю нації, і збереження її не менш важливе, ніж охорона археологічних пам’яток.
Література
1. НА ПКМ — Од.зб. П 01-116. — А. 4, 5, 8. 14. 36. 38, 42, 57, 58. 63, 65. 67, 68. 78.
79, 84, 85..
2. Дудник І.М. Котелевський район / / Географічна енциклопедія України. — K.: УРЕ, 1990. — Т.2. — С.206.
3. Полтавська область: природа, населення, господарство.
— Полтава, 1993. — С.50.4. НА ПКМ. — Од.зб. П 01-116.
5. Там само. — А. 36.
6. Ковпак С.А. Від Путівля до Карпат. — Львів: Каменяр. 1980. — С.17.
7. Самсоненко С. Смерічки над Ворсклою / / Радянська жінка. — 1975. — №3. — С.24.
8. Давиденко Я.І. Мальовнича Полтавщина. — Харків: Прапор, 1982. — С.70.
9. Там само. — С.70, 71.
10. НА ПКМ. — Од. зб. П 02-152. — А. 21.
11. НА ПКМ. — Од. зб. П 01-116. — А. 36.
12. Чайка В.Я. Зелені шати Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1994. — С.58.
13. НА ПКМ. — Од. зб. П 01-116. — А. 39.
14. Давиденко Я.І. Вказ.робота — С.101, 102.
15. НА ПКМ. — Од. зб. П 01-116. — А. 63.
16. Шрамко Б.А. Перелік пам’яток археології... Більського городища //ПАЗ. — Полтава: Полт. літератор, 1994. — 4.2 — С. 195.
17. НА ПКМ. — Од. зб. П 01-59. — А. З, 4.
18. НА ПКМ. — Од. зб. П 01-116. — А. 65.
19. НА ПКМ. — Об. зб. П 01-115. — А. 57, 58.
20. Там само. — А. 62.
21. Червона книга Української PCP. — K.: Наук, думка, 1980. — С.295.