Віктор Грига (Чернівці) ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК (ОБ’ЄКТІВ) АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Культурно-історична спадщина є ключовим елементом розвитку історичної свідомості, впливовим чинником формування єдиної української національної ідентичності та утвердження об'єднавчих цінностей у суспільстві.
Ефективне збереження та відповідне використання культурно-історичної спадщини потребує науково обґрунтованої державної стратегії та чіткої діяльності всіх органів влади щодо її втілення, їх тісної взаємодії з інституціями громадянського суспільства.Незважаючи на певні позитивні зрушення останніх років, загальний стан об'єктів культурно-історичної спадщини у Чернівецькій області залишається загрозливим та потребує термінових заходів для поліпшення ситуації. Необхідний передусім зважений, системний підхід до вирішення ключових проблем даного напряму. Проте аналіз сучасного стану системи охорони культурної спадщини не тільки нашого краю, а й України, засвідчує, що багато проблем у сфері охорони культурної спадщини накопичувалися упродовж десятиріч.
Серед негативних чинників, які перешкоджають подальшому розвитку процесів управління охороною культурної спадщини не тільки у Чернівецькій області, а й в інших регіонах, варто виокремити наступні моменти: 1) відсутність цілісної системи державного управління та спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони культурної спадщини, неефективна державна регіональна політика; 2) за тривалий час економічної кризи та стагнації бюджетне фінансування культурної сфери значно знизилося; 3) розгалуженість нормативної бази не створює чіткого законодавчого та нормативно-правового поля у сфері охорони спадщини і потребує вдосконалення; 4) недостатній контроль з боку органів влади за порушенням пам'яткоохоронного законодавства; 5) недосконала система обліку, незадовільні темпи проведення паспортизації та інвентаризації об'єктів культурної спадщини.
Протягом останніх років органами охорони культурної спадщини, науковцями та громадськістю краю було зафіксовано чимало порушень - випадків свідомого пошкодження чи навіть руйнування пам'яток археології.
Так, на території археологічної пам'ятки національного значення у с. Малий Кучурів (черняхівська, давньоруська культури) місцевим «підприємцем» було прокопано глибокий рів на півкілометра завдовжки. Південна околиця багатошарового поселення Мамаївці, уроч. За Птахофабрикою (ноа, голіградська, черняхівська культури) зруйнована у результаті вибору чорнозему місцевими жителями й влаштуванням стихійного сміттєзвалища протягом 2000-х років. Частину валу навколо охоронного знаку городища Волока (голіградська та райковецька культури) знищено місцевим мешканцем у 2011 р. У 2015 р. на пам'ятці археології Рідківці, уроч. Стара Рогатка (слов'яно- руський період) прокладено ґрунтову дорогу з канавами (названу «лісозахисною смугою»!?). На протяжності орієнтовно 450 м зафіксовано рештки більше двох десятків жител-напівземлянок VIII-X ст. У 2017 р. впритул до Ленківського городища княжої доби вздовж усього посаду й поселення-супутника на відстань кількасот метрів всупереч негативному висновку місцевого органу охорони культурної спадщини прорито траншею для водопровідних комунікацій і споруджено залізобетонні колодязі. Зафіксовано також низку випадків руйнувань у Горбові, Чагрі, Молодії й інших населених пунктах області. Особливу загрозу культурній спадщині становить діяльність «чорних копачів», масштаби якої поступово зростають.Отже, насучасному етапі розвитку суспільства пам'яткоохоронна справа вимагає особливої уваги. Стає очевидною необхідність окреслення першочергових завдань державного управління охороною культурної спадщини: 1) створення сучасної правової бази пам'яткоохоронної справи, забезпечення суворого контролю за дотриманням законодавства; 2) формування чіткої виконавської вертикалі органів охорони культурної спадщини; 3) удосконалення механізмів бюджетного фінансування, забезпечення належних умов для формування благодійництва та меценатства; 4) популяризації культурних надбань та розробки інноваційних проектів з питань охорони культурної спадщини; 5) продовження поповнення Державного реєстру нерухомих пам'яток; 6) підвищення рівня маркетингових досліджень у сфері охорони культурної спадщини.