Сергій Горбаненко (Київ) ПРОМИВАННЯ НА ПОСЕЛЕННІ КОМАРІВ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

У 2014 р. на поселенні поблизу с. Комарів (Кельменецький р-н, Чернівецька обл.) проведено спорадичне промивання заповнення значних за розміром об'єктів. Промивання ґрунту дає додаткову інформацію про матеріальну культуру, збір якої недоступний при застосуванні традиційних методів ведення археологічних робіт навіть найретельнішого ґатунку.

Задачі дослідження. Першочерговою ціллю був пошук таких категорій потенційних знахідок: 1) фрагменти скла (зважаючи на специфіку комарівського поселення); 2) іхтіологічний матеріал (як такий, що зазвичай залишається поза увагою, зважаючи на незначні розміри); 3) інше.

З цією метою із заповнення об'єктів значних розмірів було спорадично відібрано по 2-4 зразки розміром близько 1 стандартного відра (10 куб.дм) кожна. Базу пошуку становили об'єкти 13, 15-17, 19. Кількісні показники результатів представлені в таблиці.

Розподіл знахідок незначних розмірів у досліджених об’єктах

1¹ Кремінь незначних розмірів.

Матеріал. 1. У ході промивання дійсно було виявлено фрагменти скла. Вони походять з усіх «перевірених» об'єктів. Фрагменти настільки дрібні, що переважно (на наш погляд) не можуть становити наукової цінності як предмет дослідження (крім передачі на спектральний аналіз). Інтерес до них може бути в основному суто статистичним. Це незнані за розмірами (від 0,2-0,3 до 1,5-2 см) фрагменти скляних виробів, за якими неможливо встановити форму і т ін. Можливо, якусь наукову цінність може становити фрагмент скляної «ниточки» з об'єкту 13 товщиною менше ніж 1 мм. Наскільки нам відомо, таких тонких елементів декору у ході археологічних досліджень на черняхівських пам'ятках ще не траплялося. Не виключено, що згаданий екземпляр є відходом виробництва. Отже, не слід сподіватися на виявлення цікавих знахідок фрагментів скляних артефактів посередництвом промивання.

Варта уваги насиченість заповнень фрагментами скла (таблиця). Для трьох об'єктів показник подібний. Найменший показник притаманний заповненню з господарської ями, найбільший - з передгорнової ями об'єкту 17. Показник 2,7-3,0 можна вважати типовим для об'єктів, опосередковано пов'язаних з виробничими процесами, але не майстернями. Насиченість об'єкту 16, можливо, слід визнати «фоновою», притаманною насиченості культурного шару загалом. Верифікація цього припущення потребує практичної перевірки шляхом спорадичного промивання частини культурного шару.

Максимальний показник також не викликає подиву, його зафіксовано для виробничого об'єкту. Імовірно, середній показник «сформувався», так би мовити, природним шляхом: у місцях, де була сконцентрована людська діяльність загалом (але не професійна).

2. Пошук іхтіологічних матеріалів себе мало виправдав. Оскільки рештки риби зберігаються у подібних умовах добре, практично відсутність луски і риб'ячих кісток не є випадковістю. Тут варто згадати, що дослідження проведено на частині пам'ятки, яка, найвірогідніше, була виробничою: там концентрувалися виробничі (а не житлові) комплекси. Висловимо сподівання, що з часом, відповідно - зростанням обсягів цієї категорії матеріалів (напевне - у ході дослідження житлової частини пам'ятки), збереться репрезентативна колекція для встановлення «іхтіологічних параметрів» пам'ятки.

3. До «іншого» слід зарахувати незначні частинки кераміки, кісток, шлаку, обмазки (розміри від 0,2-0,3 до 3-4 см). Такий матеріал до уваги не взято, оскільки його інформативність можна прирівняти до нульової. Крім того, виявлено кремінь розмірами близько 1 см. Чи це артефакт, чи форма має природне походження, ми судити не можемо.

Висновок. Запропонований метод дає змогу отримати додаткову інформацію про матеріальну культуру, притаманну пам'ятці. Подальший збір іхтіологічних решток уможливить проведення відповідного аналізу, одного з небагатьох, проведених нині для пам'яток черняхівської культури.