Сергій Горбаненко (Київ) «МАГІЧНИЙ» ПОСУД ДАВНІХ СЛОВ’ЯН

I. Предметом дослідження є звичайний побутовий посуд значних розмірів давніх слов'ян І тис. н.е., ліплений від руки; об'єктом - масові відбитки зернівок культурних рослин на ньому.

II. Н.М. Кравченко і Г.О. Пашкевич виділили чотири фактори потрапляння палеоетноботанічного матеріалу до керамічних виробів: 1) технологічний спосіб - додавання як усаджувальної домішки; 2) з ритуальною метою - до дрібної глиняної пластики вотивного характеру (статуетки з трипільських пам'яток, пов'язані з культом родючості); 3) випадкове потрапляння; 4) підсипка під дно. Тут розглянуто другий тип з певними нюансами.

III. У ході опрацювання колекцій виробів з глини з різних пам'яток ми помітили, що у деяких випадках концентрація відбитків зернівок на тілі посуду суттєво більша за випадкове потрапляння. Але формувальна маса не була сильно насичена рештками рослинного походження, щоб стверджувати, що зернівки привнесено застосуванням технологічного прийому; деякі екземпляри посуду взагалі майже не мали негативів, що свідчили б про додавання органічних домішок, крім зернівок культурних рослин. Саме такі випадки виділено у певну категорію, що проливає світло на світогляд наших предків.

IV. Таких прикладів небагато, оскільки ми лише нещодавно звернули увагу на це явище, хоча вони й показові. Це поселення 1) Дмитрівка ІІІ, 2) Комарів (черняхівська культура, праслов'янські комплекси); 3) Велика Бугаївка (празька); 4) Зарічне, 5) Лтава (роменська); 6) Мала Снітинка, 7) Хрінники (райковецька); 8) Животинне (боршевська). Не виключено, що до таких самих прикладів слід зарахувати й деякі розвали горщиків з празько- райковецьких пам'яток Кодин І і ІІ. Крім 5 і 7, скрізь були знайдені горщики суттєвих розмірів, що могли слугувати для зберігання збіжжя; на 5-7 - фрагменти сковорідок або жаровень.

V. Лишається лише здогадуватись, скільки таких випадків залишилось поза увагою через переважно суб'єктивні причини. Наведені приклади унікальними, напевно, назвати не можна. На це раніше звертали мало уваги, що в цілому підтверджується при огляді доволі значного наукового доробку з визначення відбитків палеоетноботанічних матеріалів на виробах з глини. Отже, вважаємо, що така тенденція була набагато більш поширеною у просторі й часі і далеко не обмежується цими кількома прикладами.

VI. Сковорідки й жаровні використовували в тому числі для підсушування зерна (випікання хліба?). Великі форми глиняного посуду були призначені для зберігання збіжжя. Наведені приклади нефункціонального використання збіжжя наштовхують на думку про навмисне додавання злаків у культових цілях.

VII. Підсумки. 1) Горщики мають розміри, більші за звичайний посуд і відомі з поселень різного часу, археологічних культур і регіонів, але всі мають слов’янське походження. Посудини виготовлені з досить гарної формувальної маси (без суттєвих органічних домішок), але з масовими відбитками зернівок культурних рослин. Отже, очевидно, що рослинну домішку вибрано не випадково, а її додавання до глини не було зумовлене технологічним прийомом для поліпшення в’язкості посудини. 2) Очевидно, що такий акт додавання зерна пов’язаний з хліборобським світоглядом людей, які виготовляти та використовувати такий посуд. Такий світогляд пов’язаний з культом родючості. Однак у ритуальних цілях зерно найчастіше додавали до культових предметів: різних статуеток (пов’язаних з символами родючості), глиняних «хлібців» (можливо, безпосередньо моделей стародавнього хліба за формою), вотивних невеликих посудин тощо. А в описаних випадках маємо справу зі звичайним посудом, що використовували у побуті. Пояснення, в цілому аналогічне, має певний відтінок: зернівки в тілі посуду повинні були гармоніювати зі звичайним вмістом посуду. 3) За ретельного обстеження слов’янської ліпної кераміки І тис. н.е. з поселенських пам’яток півдня Східної Європи з палеоетноботанічного погляду, виділяється певна хліборобська традиція гармонізації виробів з глини, призначених для маніпуляцій зі збіжжям (зберігання, підсушування, приготування) з безпосереднім продуктом хліборобства - зерном. Такий феномен слід визнати побутовою магією і зарахувати до різновиду другого варіанту потрапляння збіжжя до виробів з глини (умовно - варіант 2а) - додавання якісного зерна у певних культових цілях, але до типових побутових виробів з глини.