Тарас Ткачук (Галич - Івано-Франківськ) ФОРМУВАННЯ ПЕРШОЇ ФАЗИ ШИПИНЕЦЬКОЇ ГРУПИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Близько IV тис. до н.е. почалися різкі культурні зміни. Причини щодо їх виникнення постійно дискутуються. Багато прихильників має теорія кліматичних змін, які сильно впливають на культурогенез.
За данними палеокліматологів, у IV тис. до н.е. клімат став сухішим, що спричинило зникнення старих культур і появу нових.Припинила існування яскрава культура Гумельниця - Караново IV - Коджадермен на сході Балкан, у Карпатській котловині зникла не менш яскрава культура Лендель. Їхнє місце зайняли інші культури. Деякі культури трансформувалися, наприклад, Тисаполгарську культуру змінила культура Бодрогкерестур.
Так само трансформувалася культура Трипілля-Кукутень. Одним із її проявів стала відмова від виготовлення поліхромного посуду в Пруто-Дністровському регіоні. Його почав замінювати монохромний посуд, розмальований чорним орнаментом, витоки якого сягають культури Караново I-II (VI тис. до н.е.). Це орнамент у вигляді великих кіл і вертикальних або горизонтальних лінзоподібних овалів, з'єднаних тонкими дугами. Правда, в культурі Караново I-II вони часто були намальовані білою фарбою.
На кераміці першої раковецької фази трипільської культури етапу B II (за С.М.Рижовим) ще збереглися традиції раніших розписів (Флорешти V, Раковець). Але поступово кількість архаїчних рис серед форм і розписів посуду зменшується. На другій, мерешовській фазі (за С.М. Рижовим) поселень з монохромним розписом посуду більшає. Носії мерешовських традицій поступово просуваються на південне Побужжя (Ворошилівська група), басейн р. Синюхи (Володимирівська група) і північ Середнього Подністров'я, де сформувалася перша фаза шипинецької групи. Вона відносно добре репрезентована матеріалами поселення Назвисько III. До яскравих ранньошипинецьких керамічних традицій відносяться кратери із чотирипроменевими «зірками», створеними лінзоподібними овалами, густо розташовані червоні, чорні і білі вертикальні або навскісні стрічки, нанесені поверх розписів посуду, великі чорні кола, з'єднані тонкими дугами, обрамлення білими лінями елементів орнаменту.
До першої фази шипинецької групи відносяться такі пам'ятки, як Городниця, Збручанське, Голосків. Її впливи сягали верхів'я
р. Горинь (Бодаки), басейнів р. Південний Буг (Ворошилівка) і р. Синюхи (Володимирівка). Карамічні імпорти першої фази шипинецької групи знаходяться серед посуду поселень на території Молдови (Бринзень VIII, Ріпічень - Гура Гістопулуй, Штефанешть - Стинча).
Поселення мерешовської групи займали територію Середнього Подністров'я і Побужжя (Мерешовка, Бринзень VIII, Мошанець, Тростянець). Кераміка цієї групи орнаментувалася, зокрема, великими вертикальними або горизонтальними лінзоподібними овалами, з'єднаними тонкими дугами. Кратери мерешовської групи мали великі вінця, розмальовані елементами «лицьових» розписів. На рівні сучасних знань, по ріках Серет і Смотрич проходив «кордон» між поселеннями з шипинецькими і мерешовськими традиціями розписів кераміки. На захід від Незвиська III, з району сучасного
с. Яківка походять фрагменти посуду етапу B II з елементами мерешовських і шипинецьких розписів, що, можливо, вказує на ще одне шипинецько-мерешовське «пограниччя».