Марина Сергеева (Київ) АНТРАКОЛОГІЧНІ МАТЕРІАЛИ З ПОСЕЛЕННЯ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПОБЛИЗУ с. КОМАРІВ (ДОСЛІДЖЕННЯ 2014 р.)
Антракологічні дослідження (вивчення викопного вугілля, зокрема з метою визначення деревних порід), особливо за відсутності знахідок дерев’яних артефактів, мають важливе значення для отримання додаткової інформації про характер деревної рослинності кожного конкретного мікрорегіону, яка є підґрунтям сировинної бази стародавньої деревообробки, паливної бази та інших напрямів діяльності місцевого населення, пов’язаних з використанням деревини.
Стадію вивчення середньовічного викопного вугілля на території України можна охарактеризувати як початкову, тобто стадію накопичення матеріалу. На першому етапі основним завданням є послідовне введення до наукового обігу всієї отриманої інформації. Наразі репрезентуємо результати вивчення викопного вугілля з п’яти об’єктів черняхівського часу, досліджених на поселенні Комарів (Чернівецька обл., Кельменецький р-н) у 2014 р. археологічною експедицією Відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень ІА НАН України і Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України під керівництвом О.В. Петраускаса.
Всього проаналізовано 125 зразків вугілля. Із заповнення всіх об’єктів походить матеріал, отриманий за результатами вибіркової флотації і промивки, у двох об’єктах вугілля також додатково відбиралося вручну. Стан збереження вугілля і розміри окремих вуглин дозволили визначити породи до роду або родини для 92 екземплярів. Методика визначення порід дерева полягає у вивченні характерних особливостей мікроструктури деревини за трьома розрізами з наступним порівнянням отриманих результатів з даними опублікованих визначників деревини.
Проаналізоване вугілля належить деревині широколистяних порід, характерних для регіону, який входить до лісостепової зони Прут-Дністровського межиріччя. Виявлено дуб (Quercus sp.), ясен (Fraxinus sp.) і бук (Fagus sp.). Частку вугликів не вдалося ідентифікувати до роду або родини, проте всі вони належать широколистяним породам.
Зразки хвойних порід відсутні.Дрібні розміри вугликів, їх відносно невелика кількість і розміщення не in situ (тобто поза контекстом використання) не дають можливості для точної інтерпретації виявленого матеріалу, проте можна висловити деякі міркування.
Серед визначеної деревини цілком переважає дуб. Його виявлено в чотирьох із п'яти об'єктів. Така картина є очікуваною, враховуючи значення цього дерева як основної сировини для будівництва і як палива, у тому числі технічного. Серед матеріалів пам'яток, які вивчалися раніше, як у Поліссі, так і у лісостеповій зоні, повна перевага дубу простежена майже скрізь, крім окремих пам'яток, де через природні умови панує сосна, або сосна і дуб використовуються з однаковою інтенсивністю (зокрема у Києві, пам'ятки на сучасній Київщині і Чернігівщині).
Ясеневе вугілля виявлене у двох об'єктах, при цьому в одному з них ясен є єдиним видом деревини (зразки отримані і вручну, і шляхом флотації). У цьому випадку варто говорити про належність всього вугілля якомусь виробу. Треба враховувати можливість вибору цієї деревини для деяких видів робіт (виготовлення хатнього начиння, токарні роботи), що простежено на прикладі давньоруських матеріалів. Бук виявлений в одному об'єкті, де репрезентований одним дрібним вугликом. Це не дозволяє робити припущення з його можливого використання. Загалом у своєму ареалі бук слугував сировиною для різних робіт, переважно хатнього начиння, а також як паливо.
Значення отриманих даних полягає в розширенні існуючої бази даних з археологічного дерева. Досліджені матеріали є важливими як один з перших кроків у рамках досліджень палеоекології і господарчої діяльності населення мікрорегіону у ранньому середньовіччі.