Богдан Томенчук (Івано-Франківськ) АРХЕОЛОГІЯ БУКОВИНСЬКОГО ПРИКАРПАТТЯ І ПОДНІСТРОВ’Я. ОКРЕМІ АКТУАЛЬНІ НАПРЯМКИ НОВІТНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
У просторовому сенсі дана територія є частиною двох великих природно-історичних зон: Карпатського регіону і Подністров'я, і є контактною зоною між давнім європейським лісостепом і давнім євразійським степом та Карпатами.
У суспільно-культурному плані ця територія вирізняється як контактна зона різних давніх культур, пов’язаних з різними етнічними групами населення Європи і Азії.У соціально-економічному сенсі дана територія вирізняється значними природними ресурсами, великим людським потенціалом та наявністю тут важливих ділянок транс’європейських і транс’євроазійських шляхів (зокрема, річкових переправ-бродів і гірських переходів).
У ранньослов’янський час ця територія була контактною зоною склавинів і антів, а пізніше хорватів і тиверців. У ІХ ст. вона опинилась в зоні політичних інтересів Першого Болгарського царства, а на початку Х ст. - і Угорщини. Але в цей час на заваді їм стала Києворуська держава, яка взяла під свій протекторат ці землі Прикарпаття і Подністров’я, що на багато століть визначило історичну долю його давньоукраїнського населення. Зокрема XIXIV ст. Буковинське Прикарпаття і Подністров’я стало частиною Галицького князівства і Галицько-Волинської держави.
Окремі актуальні напрямки новітніх археологічних досліджень: 1) Проблема етногенезу давнього населення; 2) Духовна культура давнього населення (язичницькі комплекси); 3) Процеси давньої християнізації і становлення християнства в регіоні; 4) Церковні комплекси і монастирі; 5) Замки і фортеці; 6) Військові комплекси і місця битв; 7) Становлення (уточнення визначення) кордонів давніх культур, державних утворень і етнографічних районів; 8) Давні виробничі комплекси; 9) Давні транс’європейські і транс’євроазійські шляхи та регіональні дороги з їх інфраструктурою; 10) Картографія пам’яток; 11) Природні умови і їх вплив на історичні процеси та соціально- економічні характеристики давніх культур; 12) Етноархеологія пізнього середньовіччя.
Утворення Центру Буковинознавства відповідає загальноєвропейській університетській традиції здійснення фундаментальних наукових досліджень. Зокрема як в межах окремих історико-географічних областей, так і загалом в Карпатському регіоні та в Подністров’ї. Що ж відноситься до історико-археологічних досліджень, Центр покликаний інтегрувати спеціалістів у галузі гуманітарних наук: з залученням інших науково-дослідних установ і навчальних закладів як України, так і сусідніх країн Карпатського Єврорегіону.