ТАЄМНИЦІ ЗМІЙОВИХ ВАЛІВ

Л. Ямковий, Б. Бичков

„Змійові вали” - нак назвав народ древні земляні насипи на правому березі Дніпра, що розташовані головним чином вздовж його притоків Віти, Бобриці, Стугни, Красної, Росі, Здвижку, Тетерева.

Чи є це творінням рук людських? Якщо так, то хто і коли будував вали і для чого?

На ці запитання поки нема хоча б скільки-небудь ясної відповіді. Відомий історик XIX століття І. Фундуклей у своїй книзі «Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии», виданій у 1848 році, згадував про Змійові вали. Писали про них і Л. Похилевич приблизно в той же час, В. Антонович у кінці минулого століття, Б. Стеллецький і Л. Добровольський у 1910-1912 рр. З радянських істориків, мабуть, тільки П. Раппопорт у замітці «К вопросу о системе обороны Киевской земли» (1954 р.) згадує про них. Він публікує схему Змійових валів розроблену Л. Добровольським, але вважає, що вирішити питання про час будівництва неможливо.

Але чи не занадто поспішним було це твердження?

Нажаль, археологічні розкопки тут не проводились.

Відповідь вирішив знайти Аркадій Сильвестрович Бугай - доцент Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького, кандидат педагогічних наук. На Україні його знають як автора статей і книжок з математики. Але не менше захоплює Аркадія Сильвестровича стародавня історія нашої Батьківщини.

Вперше він почув про Змійові вали років 10 назад. З того часу багато кілометрів пройшов дослідник у пошуках валів, уточнював старі карти, складав нові, на яких були нанесені знайдені ним споруди.

Дніпро і його притока Ірпінь були добрими природними перепонами на шляху ворога з півночі. А з півдня - відкритий лісостеп, по якому легко пройде і піший, і вершник.

Багато що в дослідженнях А. Бугая було підказано літописами.

У київському циклі билин оспівана оборона Русі за князя Володимира. В ньому часто говориться про богатирські застави. Археологічний матеріал стверджує, що городища („богатирські застави”) будувались саме за часів Київської Русі. Ось саме тут історики поставили „крапку”. Але чи не передчасно?

П’ять разів згадуються у літописах вали, але ні одного разу в них не ведеться про їх побудову. Чому?

Матеріал опубліковано російською мовою. Текст оригіналу наведено у Додатку 4.

Загальна протяжність тільки таких валів, що можна простежити, які не стерлися часом, - більш ніж тисяча кілометрів! Вали, положисті з київської сторони, з боку півдня мають значні розміри, круті, стрімкі скати і рови. Наближено форму розрізу валу можна вважати трапецевидною, з нижньою основою 15-16 м, верхньою - біля 4-5 і висотою 8-10 м. Нескладно підрахувати що для їх будівництва потрібно було 80-100 мільйонів кубічних метрів ґрунту! Масштаби грандіозні навіть для наших часів. Але ж необхідно було ще збудувати на валах ще й дерев’яний частокіл городища. Ні, древні літописці напевне не пройшли б повз таку подію. Виходить, вали будувалися раніше за княжіння Володимира. Але якою була ця „доволодимирська” держава? Поки невідомо.

У хуторі Хлебча А. Бугай почув розповідь про те, що місцеві жителі у тяжкі часи... добували з валів деревне вугілля для печей і навіть для кузні! Це спонукало дослідника до такого припущення: - на звалені колоди наші предки насипали сиру глину і потім підпалювали деревну основу. Глина обпалювалася і тверділа. Утворювався міцний фундамент, на якому і велося будівництво. Саме за таким принципом будувалось колись Немирівське городище на Вінниччині і Шарпівське під містом Черкаси, які датуються археологами VII-VI ст. до н. е. Аркадій Сильвестрович вважає, що третя, Постугнянсько-Ірпінська лінія валів там, де у розкопах знайдено деревне вугілля, будувалася саме тоді.

Зараз зразки вугілля з цього і інших валів знаходяться на радіовуглецевому аналізі.

Інше цікаве питання: чому вали названі „змійовими”? У народі збереглося чимало легенд. Одна з них розповідає, як знаменитий київський богатир Кожум'яка переміг Змія і, запрягши його у величезний плуг, почав орати. Біля річки Змій впав, випив всю воду і стогнучи сконав. Ось чому і назва Змійовий вал. І ручай, що залишився від річки, має назву Стугна. Чи не уособлює Змій ворогів - кочівників? І чи не полонені вороги будували ці вали?

А може, Стугна тому так зветься, що плакали, стогнали руські жінки на валу біля річки, проводжаючи на ратний похід дружину? Доречі, про Стугну є згадка і у такій пам’ятці древньоруської літератури, як «Слово о полку Игореве».

Не виключено, вважає А. Бугай, що наші предки знаходили тут ікла мамонтів і вважали їх (за зовнішньою схожістю) зубами легендарного Змія- велетня.

...Так чи інакше, Змійові вали багато чого можуть додати до ще не повної розповіді про історію нашої Батьківщини..

Від редакції

Ми попросили прокоментувати цю кореспонденцію директора Інституту археології АН СРСР, академіка Бориса Олександровича Рибакова, який щойно повернувся з Києва:

- Змійові вали - одна з найбільших і найцікавіших загадок древньої історії нашої Батьківщини. Нажаль, зовсім незаслужено вони були забуті археологами, і останнім часом робіт по ним ніяких не проводилось. Доречі, до короткого переліку авторів, що писали про Змійові вали, можна додати прізвище талановитого українського історика початку двадцятого сторіччя В. Ляскоронського.

Так ось, хоча археологи й забули Змійові вали, дуже похвально, що знаходяться такі люди, як Аркадій Сильвестрович Бугай. Науці завжди потрібні ентузіасти, подвижники.

Правда, роботи А. Бугая потребують деяких зауважень і доповнень. Спірним видається, наприклад, питання про датування будівництва по знайденому вугіллю у валах біля хутора Хлебча. Це, можливо, не ключ до розгадки технології і датування будівництва, а просто залишки древніх дерев’яних споруд. Втім, А, Бугай, як і будь-який дослідник, має право на виголошення своїх гіпотез.

Поки що час створення Змійових валів ми визначаєм дуже приблизно - від VIII - VI ст. до н. е. і до IV - V ст. н. е. Тут, безумовно, велику роль зіграють результати радіовуглецевого аналізу зразків ґрунту з валів, які А. Бугай передав у лабораторію абсолютного віку Інституту геології АН СРСР.

Дуже цікаві припущення про походження назви валів та авторства будівників. Цілком можливо, що Змійові вали будувалися саме руками полонених. Але тут має бути ще багато що з’ясовано. Сподіваюсь, що неабияку допомогу нададуть філологи.

Особливу цінність являють собою нові карти і схеми, складені А. Бугаєм.

Розкопки під Києвом, у місцях знаходження Змійових валів, проводити треба обов’язково. Сподіваюсь, що вже в наступному році перша археологічна партія Академії наук їх почне.

Газета «Труд», 14.08.1969 Переклав Олександр Бугай