ВЕЛИКЕ БЛИЗЬКЕ. ЗМІЙОВІ ВАЛИ - УНІКАЛЬНИЙ ПАМ'ЯТНИК СТАРОВИНИ*
Л. Ямковий
Шукаємо зустрічі з незвіданим - йдемо в незнайомі краї. І це чудово. Але як часто ми байдуже минаємо велике близьке!
Київщина. Хтось скаже - відомо: келія Нестора, золоті куполи Софії...
Так. Але є у нас споруди, перед грандіозністю яких меркне багато що. Змійові вали - одна з найбільших таємниць не лише землі Київської, але і Землі.Аркадій Сильвестрович Бугай - математик. У нього, доцента Київського педагогічного інституту імені Горького, кандидата фізико- математичних наук, прекрасні зібрання книг, присвячених «матері наук». І сам він пише статті і книги з математики. Є у цієї людини ще захоплення, скоріше навіть пристрасть - історія.
- Знаєте прислів'я, - Аркадій Сильвестрович відходить від столу, заваленого пухкими папками, фотографіями, експонатами свого маленького музею, - краще раз побачити, ніж сім почути. Згодні?
І ось ми, зійшовши з електрички на невеликій станції Корчі, заглиблюємося в ліс. Захоплений красою літнього лісу, не помічаю, як піднявся на невелике підвищення. Мій супутник вже вгорі і довго запитливо дивиться на мене. Лише тепер розумію: стоїмо на верхівці валу.
- Скільки тисячоліть йому, поки важко сказати. Взнаємо - прочитаємо важливу сторіночку свого минулого...
Змійовими валами називають в народі земляні споруди, розташовані в основному на правобережжі Дніпра. Багатокілометровими, майже концентричними дугами біжать вони уздовж берегів річок, полями, лісами, охоплюючи все більшу і більшу територію навкруги Києва.
Вали були надійним захистом земель наших предків від ворогів. З сходу - могутня природна перешкода Дніпро. Із заходу - Ірпінь, що навіть не так давно, до будівництва гідроспоруд на Дніпрі, протікав по майже непрохідній болотистій місцевості. І лише з півдня, з відкритого степу, міг підійти недруг. Ось тут і споруджувалися вали. Вже перше знайомство з ними вражає. Творці цих гігантів не лише володіли інженерним розрахунком, але і знали географію, військову справу.
Навіть у Велику Вітчизняну війну Змійові вали служили оборонними укріпленнями.Аркадій Сильвестрович пропонує оцінити розміри: в нижній основі вал досягає метрів 15-16 завширшки, висота - близько 7 м. Це зараз. А тоді?
- За моїми припущеннями, - говорить вчений, - вал був заввишки близько 10 метрів. Щоб побудувати один метр його, потрібно було 90-100
Матеріал опубліковано російською мовою Текст оригіналу наведено в Додатку 5. кубічних метрів грунту. Але ж загальна протяжність лише знайдених валів - більше тисячі кілометрів! Якщо кожну лінію потрібно було споруджувати рік-два, то значить, на будівництві працювали одночасно десятки, сотні тисяч людей!
Звичайно, цифри вражаючі. Але недаремно Аркадій Сильвестрович говорив мені в Києві, що краще раз побачити. Відмірюємо кілометр за кілометром, відпочиваємо, а вал все тягнеться, тягнеться. Вже і ноги слухаються насилу, а він зве далі. Так, нелегко довелося їм, будівникам. Починаю розуміти і те, що зробив А. С. Бугай. Бувало, у пошуках одного шматочка валу, що загубилося в горбистому лісостепу Придніпров'я, виходжував він десятки кілометрів. А скільки нових, невідомих донині валів відшукав! Скільки старих карт виправив! І зараз ходить - це в свої 65 років. Не знаю, може, комусь здається не зовсім доречним тут слово «подвиг». Знайдіть тоді інше.
Зрозуміло, історики не могли пройти мимо Змійових валів. І. Фундуклей, Л. Похилевич, В. Антонович в минулому столітті, Б. Стеллецький на початку нашого немало описали валів. Л. Добровольський в 1910-1912 роках пройшов у пошуках їх десятки кілометрів. Всі вони дійшли висновку, що взнати таємницю появи цих споруд неможливо.
У науці часто «обхідні» шляхи приводять до відкриттів. Бугай вивчав билини, літописи, народні легенди. І ось відпало одне з вірогідних припущень про датування побудови валів. Річ у тому, що кілька разів в літописах Київської Русі згадуються вали. Але ні слова немає про їх будівництво. Це не могло бути випадковістю, вважає дослідник. Це означає, що можливий період датування простягається від І тисячоліття до н.
е. і аж до І тисячоліття н. е.Сьогодні, здається, можна стверджувати, що відома дата будівництва, щонайменше, одного з п'яти описаних валів - Постугнянсько-Ірпінського.
Щоб гіпотеза стала фактом, потрібні вагомі докази. В даному випадку - археологічні знахідки.
- Знайти їх могли історики і до мене.
- Знову «обхідний» шлях?
- Скоро зрозумієте.
Хвилин через тридцять ми зупинилися біля старенької, що пасла корів. Привітаталися. Розпитуємо про місцевість, про село.
- А що це за споруда? - раптом, наче ненавмисно, питає Бугай. І стара жінка розказує легенду про те, як Кожум'яка переміг Змія, запріг його і проорав вал. А біля річки Змій впав, випив річку і зі стогоном сконав. Тому і річка (від слова стогін) - Стугна, і вали - Змійові.
Легенда... Змій. Чи не переможені це кочівники, яких примушували будувати вали?
-У цих валах нічого не знаходили?
-А як же! - наша співбесідниця навіть руками сплеснула. - Та ми у
війну вугіллям із валів печі топили.
Уявляю, з яким хвилюванням почув Аркадій Сильвестрович такі слова раніше. Разом із студентами педагогічного інституту, яких теж захопили пошуки, він і знайшов найперші в історії валів речові докази - вугілля. Спалювали наші предки колоди, присипаючи їх глиною - так виходив міцний фундамент, на якому зводилися вали. Саме так будувалися деякі городища - Немірівське, наприклад, датоване археологами VII-VI ст. до н. е.
Є всі підстави вважати, що тоді з'явився третій Постугнянсько- Ірпінський вал. Після того, як буде проведено радіовуглецевий аналіз вугілля, ми зможемо переконатися в достовірності гіпотези
Велика таємниця. Нелегка. Скільки ще потрібно буде пройти, щоб до кінця розкрити її.
Ні, не дарма ми йдемо в далекі краї. Але давайте відвідаємо і близькі. За півгодини або годину на електричці повернімося на два тисячоліття назад. Слухайте, дивіться! Спробуйте зрозуміти, як жили наші предки, як вони захищали нашу землю.
Звичайно, справа не піде самопливом. Хочеться сподіватися, що Республіканська рада з туризму вже зараз включить в свою програму маршрут по Змійових валах.
Влаштування таких екскурсій - справа не дуже складна, що не вимагає відчутних витрат.Але це лише перший крок. Чи слід вже найближчим часом створити музей «Змійові вали»? Напевно, це буде відновлене городище і декілька кілометрів Змійового валу. Крутого, високого, з могутнім частоколом колод, первозданного, такого, яким він видається ученим і художникам. А в самому городищі буде рельєфна карта Змійових валів, експозиції по історії краю.
До такого пам'ятника минулого, якщо біля нього будуть до того ж створені необхідні для туристів зручності, приїдуть люди з усіх кутків України. Не залишаться байдужими і зарубіжні гості. І справа тут не лише і не стільки в можливості красиво і вигідно організувати відпочинок туриста. Важливе інше - пам'ять минулого. Та сама пам'ять, яка учить нас цінувати сьогодення, примушує думати про майбутнє і закликає любити Батьківщину.
Газета «Правда України», №183 (8334), 6 серпня 1969р. Переклав Олександр Бугай