Шпори та предмети зброї
Шпори. При розкопках та в обриві берега виявлено 5 шпор. Чотири з них пластинчасті, одна із зачепом (гачком для шипа) (рис. 47). Одна з пластинчастих шпор має асиметричну дужку, посередині якої прикріплений довгий циліндричний шип, підрізаний в основі.
Дужка виготовлена з двох залізних пластинок, з’єднаних двома заклепками та шипом. Між пластинами є простір, для шкіри від взуття. Отже, ця шпора не була самостійним виробом, а виготовлялась разом із взуттям, очевидно, на окреме замовлення. Діаметр дужок 6 см, висота шипа — 2 см (рис. 47, 2).Подібні до цієї шпори, але без зачепів, виготовлені з цільної залізної пластини з напаяним шипом, виявлені випадково в обриві берега водосховища в 90-х рр. ХХ ст. (рис. 47, 4, 6)
Ще одна шпора, виготовлена із залізного прута, знайдена у господарській ямі 90 (рис. 47, 1). Вона має асиметрично сформовані дужки та гострий напаяний шип посередині. Особливістю цієї шпори є великі широкі ґудзики на кінцях дужок. Ширина шпори 6 см, висота шипа — 1 см. Близька до цієї шпора виявлена на могильнику пшеворської культури у Хорулі (Польща). Датування таких шпор досить раннє, зважаючи на пережиток від шпор ранньорим- ського часу — широкі ґудзики та тонкий невеликий шип. Вони побутують, на думку К. Годловського, у періоді В2 / С1 — тобто у кінці ІІ ст. н. е. (від 150 р. н. е.).
В цілому, розробка класифікації та встановлення хронології шпор ускладнене внаслідок розмаїття їх форм. Вони практично не повторюються. Різниця між типами невиразна.
Класифікація форм, здійснена на початку ХХ ст., сьогодні не виглядає досконалою. Вона не охоплює всієї території, де поширені ці вироби, і не враховує всі їх різновиди. Конкретнішою є класифікація запропонована К. Годловським, в якій всі відомі шпори Середньої Європи поділені на 9 груп і охоплюють період від фази В2 до кінця римського часу.
Відомі в черняхівській культурі шпори Б.В.
Магомедов зараховує до типу «Лейна». На його думку, всіх їх об’єднує наявність масивної дужки, дещо розширеної у центрі, пірамідального шипа, деколи
Рис. 47. Шпори зі споруди 90 (1) і культурного шару (2—6)
з кулькою в основі. Ці шпори кріпили до взуття не лише на кінцях, але й посередині дужки за допомогою гачка біля шипа. Шпори типу Лейна не знімали із взуття й кріпили до нього двома—трьома заклепками [Магомедов, 2001, с. 81].
Вістря стріл та дротиків. У кількох житлах та культурному шарі поселення знайдено відносно багато вістер стріл. Одне з них втульчасте, інші — черенкового типу.
Лезо втульчастого наконечника має листоподібну форму. Довжина втулки дорівнює довжині леза і разом вони складають 7,2 см (рис. 48, 6).
Наконечник стріли втульчастого типу, але з видовженими крильцями на лезі, походить з поселення зубрицької культури на Львівщині [Козак, 1984, рис. 42, 2]. Листоподібне вістря знайдене на могильнику пшеворської культури у Незвиську [Козак, 1984, рис. 18, 7].
Черенкові вироби за формою леза поділяються на два типи — в одному з них лезо трьохреберчасте (рис. 48, 1), в іншому — лезо коване, чотирикутне (рис. 48, 2, 3).
Довжина першого 5,5 см, у тому числі довжина леза 3 см. Довжина інших від 3 до 7 см. Наконечники стріл із чотирикутними лезами вирізняються також значно більшою від леза довжиною черенка, в пропорції 1 : 2. Черенки у всіх наконечників округлі, на кінці загострені.
Відносно велика кількість наконечників стріл на поселенні свідчить про широке використання його мешканцями лука. Він використовувався, очевидно, здебільшого у мисливстві. Маленькі наконечники стріл, особливо поширені на поселенні, призначалися, ймовірно, для полювання на дрібних звірів та птахів. Для порівняння зазначимо, що у всій черняхівській культурі відомо біля півсотні знахідок наконечників стріл [Магомедов, 2001, с. 80].
Зауважимо також, що більшість маленьких наконечників стріл із чотирикутними лезами знайдено біля споруди 64, ймовірно, саме тут виготовляли стріли для полювання на птахів.
Можливо для мисливських потреб використовували також невеликий наконечник дротика з житла 86. Він мав довгий черенок заокругленої форми довжиною 14 см та коротке листоподібне лезо, довжиною приблизно 8 см (рис. 48, 8), лінзоподібне у профілі.
Подібні вироби відомі на пам'ятках черняхівської культури. Вважається, що дротики більші за 22 см призначалися для бойових дій [Магомедов, 2001, с. 80].
До предметів зброї слід віднести також сокиру-кельт із житла 114 (рис. 48, 5). Його довжина 7 см, ширина леза 3 см. Частина леза відламана. Основа обуха укріплена накладкою товщиною 0,6 см, шириною 1,5 см.