Предмети убору та туалету

Фібули. У культурному шарі поселення, у житлах, навколо госпо­дарських споруд (особливо біля млинової споруди та споруди по обробці рогової кіст­ки) виявлено значну (біля 30 екземплярів) кількість фібул — застібок до верхнього одягу, різної конструкції.

бителями знайдено приблизно 100 фібул, які, здебільшого, повторюють виявлені нами типи цих виробів. Найбільшу кіль­кість складають застібки (залізні, бронзові та одна срібна) підв’язної конструкції за класифікацією О. Альмгрена (рис. 41, 2— 9, 11, 13, 15—17, 21, 23). Їхня довжина від 3 до 6 см, дужки арбалетоподібної форми або колінчасті. У перерізі стержні, з якого виготовлені дужки, мають округлу, напів­круглу або ромбоподібну форму.

Рис. 41. Фібули: 1, 9 — житло 86; 2—6, 10, 12, 13, 14—18, 22—24 — культурний шар; 7, 8 — житло 109;

Приймач утворений із розчленованої й загнутої вверх ніжки, а його кінець у виг­ляді дроту намотаний навколо основи дуж­ки. Основою пружини фібули є стержень, вкладений у отвір на розклепаному кінці голівки, на стержень намотаний дріт, кі­нець якого у вигляді голки запинається у приймач. У класифікації А.К. Амброза всі ці фібули віднесено до середньоєвропей­ської серії прогнутих двочленних варіан­тів групи 6, підгрупи 2, типів 161—162 [Амброз, 1966, с. 60, табл. 11].

Більш детальну класифікацію цих фі­бул запропонував Є.Л. Гороховський [Го­роховский, 1988, с. 43—45]. Він поділив фібули цього типу на дві серії за формою перерізу та шириною дужки (спинки). 3а цією типологією наші фібули відносяться до варіанту А (ширина спинки 3—4 мм, її переріз округлий) і варіанту Б.

У свою чергу фібули варіанту Б поді­ляються на три варіанти за шириною спинки та формою її перерізу. Фібули варіанту Б 1 мають ширину спинки 3— 4 мм, спинка напівкругла, трикутна, ром­боподібна у перерізі.

Що стосується фібул варіанту А, то Є.Л. Гороховський пропонує датувати їх «Ружичанською фазою» черняхівської культури, тобто другою — третьою чвертю III ст. (230—270 рр.).

Особливістю фібул варіанту Б 2 є се­редні й широкі спинки (4—5 мм), чітко виділені площадки й грані на спинці. За спостереженнями дослідників, фібули цього типу найдовше використовували­ся носіями черняхівської культури — від останньої чверті III ст. до першої чверті V ст. н. е. [Бажан, Гей, 1992, с. 149—154; Гороховский, 1988, с. 43—45].

id="Picutre 127" class="lazyload" data-src="/files/uch_group74/uch_pgroup253/uch_uch7171/image/image127.jpg">

11 — житло 85; 19—21 — споруда 64

Інший тип складає залізна фібула двоч­ленної конструкції з культурного шару (рис. 41, 5). Дужка арбалетоподібна, у пе­рерізі, напівкругла. Приймач утворений із розклепаної і загнутої вбік ніжки. Кор­пус з'єднаний із пружинкою за допомогою пласкої вертикальної пластини з отво­ром для пронизування дроту. Належить до типу двочленних воїнських із вузь­кою ніжкою групи 17 за класифікацією А.К. Амброза [Амброз, 1966, табл. 10, 15] і співставляється з групою IV, типом 170 за класифікацією О. Альмгрена.

Такі фібули, поширені від Сіверського Донця до Ельби, були останньою стадією розвитку прогнутих підв'язних фібул. На нашій території фібули цього типу вико­ристовували паралельно з підв'язними фібулами. Осередком виготовлення є Пів­нічна й Середня Європа. На території Ук­раїни з'явилися в результаті контактів із західними регіонами Європи. На думку до­слідників, ці фібули, разом із підв'язними, виготовляли одні й ті ж майстри, тому вони мають відбиток одного художнього стилю. Найчастіше зустрічаються на пам'ятках черняхівського часу у західних областях України (Ріпнів II, Псари, Неслухів, Чере- пин, Іванівці, Романове Село тощо). Дату­ються ці фібули IV ст. н. е.

Ще одним різновидом застібок, вияв­лених на поселенні, є фібула з житла 85 (рис. 41, 11).

У житлі 86 виявлено бронзову фібулу з високим приймачем — зразок досить поширеної прикраси провінційно-рим­ського типу, яку широко використовува­ли носії черняхівської та вельбарської культур на території України (рис. 41, 1). Спинка слабо вигнута, дещо розширена до пружини. На переході ніжки у спинку, а також в основі приймача й на кінці ніж­ки розташовані накладні рубчасті кільця. Голівка декорована грибоподібною кноп­кою. Довжина фібули — 4 см, довжина приймача — 1 см, ширина — 3 см. Фібула відноситься до двочленних арбалетних із високим приймачем і належить до гру­пи VII за класифікацією О. Альмгрена.

Нещодавно їх нову класифікацію зап­ропонували Є.Л. Гороховський і О.В. Гоп­кало [Гороховский, Гопкало, 2004].

Наша фібула найближча до серії А за класифікацією цих дослідників. За спосте­реженнями авторів, фібули цього типу ло­калізуються у північно-західному секторі черняхівської культури — Лісостеповому Подністров'ї, Західному й Південному По­бужжі, на Правобережжі Дністра. Центром їх виготовлення автори вважають басейн Дністра, можливо, Середнє Подністров'я [Гороховский, Гопкало, 2004, с.

Дата фібул цього типу не виходить за межі III ст. н. е., а починається з кінця II ст. н. е., діагностуючи фазу С римсько­го часу. У схемі А.К. Амброза її вміщено в рамки першої половини III ст. [Амброз, 1966, с. 72—73]. М.Ю. Смішко вважав фі­були цього типу дещо ранішими й датував їх часом від кінця II до початку III ст. н. е.

Ще одна фібула цього типу, але без декоративних накладок виявлена у під­ніжжі берега.

Найпізнішим видом застібок, виявле­них на нашому поселенні, є фібула типу «bugelknopffibeln», що знаходилася поб­лизу млинової споруди (рис. 41, 12). Фі­була виготовлена із бронзи. Збереглася лише верхня частина дужки з ґудзиком на голівці грибоподібної форми. Вона належить до групи 17 підгрупи І у схемі А.К. Амброза [Амброз, 1966, с. 78]. Тради­ційно такі фібули вважають показником європейських інновацій у черняхівській культурі й відносять до типу «воїнських» Т-подібної форми з ґудзиком на голівці. Їх знахідки епізодично трапляються по всь­ому ареалу черняхівської культури. Дату­ють такі застібки серединою IV — почат­ком V ст. н. е. [Амброз, 1966, с. 78].

В межах цього часу вживалися також фі­були підв’язного типу з розширеною ніжкою (рис. 41, 10). Фібула із Хрінників виготовле­на із заліза, має довжину 5,5 см. Вона відно­ситься до підгрупи 4 прогнутих підв’язних фібул із розширеною ніжкою за класифіка­цією А.К. Амброза [Амброз, 1966, табл. 2, 11]. Ці фібули відрізняються від фібул із вузькою ніжкою лише формою ніжки. Вони досить рідко зустрічається на пам’ятках римського часу України. За А.К. Амброзом такі фібули датуються IV ст. н. е. [Амброз, 1966, с. 69]. На вельбарських пам’ятках фібули такого типу трапилися вперше.

Пряжки. При розкопках поселення знайдено більше десятка пряжок та їх деталей (язички, фрагменти рамок, за­клепки), та одне бронзове окуття пояса (рис. 42).

За формою рамки пряжки можна поді­лити на кілька типів. Очевидно, най­більш примітивними є пряжки з оваль­ною рамкою однакової товщини (діаметр 3—4 мм) (рис.

Інший тип репрезентують пряжки з овально-сегментованими рамками, округ­лими, квадратними чи ромбоподібними в перерізі (рис. 42, 5), які з’являються на рубежі ІІІ — IV ст. н. е.

Найбільшу кількість нараховують ок­руглі або овальні пряжки з потовщен­ням передньої частини рамки, завтовшки 6—8 мм (рис. 42, 6, 9, 11, 12). Такі пряжки використовували переважно у IV ст. н. е. [Магомедов, 2001, с. 69].

Кілька пряжок мали рамки прямокут­ної форми округлі в перерізі (рис. 42, 1, 10).

Окреме місце серед цього типу займає бронзова пряжка з культурного шару по­селення (рис. 42, 6). Рамка масивна, у перерізі — біконічна, лита, потовщена з однієї сторони. Посередині рамки виділе­не ребро. Язичок закріплений за вісь тон­шої сторони рамки, кінець його зігнутий. У пряжці збереглася кріпильна основа у вигляді тонкої бронзової бляхи з трьома заклепками, за допомогою яких пряж­ка кріпилась до шкіряного ременя. В ос­нові язичка з лицевої сторони навхрест розміщені повздовжні насічки. Розміри пряжки 3 ? 4,5 см, товщина рамки з одно­го боку 6 мм, з іншого — 3 мм. Довжина язичка — 2,2 см.

Окуття пояса бронзове і має вигляд видовженого трикутника довжиною 4 см. Один край розклепаний і має отвір для підвішування до краю пояса. Інший край закінчується шишечкою з циліндрич­ним відростком (рис. 42, 4). За формою це окуття відповідає третьому варіанту дру­гого типу за класифікацією К. Раддатца [Raddatz, 1957, Abb. 2, 9. 8a].

Згідно карти, виготовленої Ю.В. Куха­ренком, ці вироби мають північне поход­ження і поширені, переважно, у пониззі Вісли та у Мазурському Поозер’ї [Куха­ренко, 1980, с. 49, рис. 9]. Відомі також у Південній Скандинавії. На території Ук-

Рис. 44. Вироби з кістки

раїни така знахідка трапилася вперше, а найближча аналогія походить із могиль­ника Брест-Тришин [Кухаренко, 1980, с.

Кістяні гребені та заколки. Обидві категорії речей належать до предметів ту­алету.

Гребені виготовлені, як правило, з рогу оленя (рис. 43). На поселенні навіть знай­дено місце, де проводилась обробка рогу з метою виготовлення кістяних заготовок для виробництва гребенів. Це споруда 64, наземного типу, яку вдалось зафіксувати за потужним шаром глиняної обмазки та великої кількості (більше 150 штук) обріз­ків рогу оленя.

Цілі гребені виявлені у житлах 86 та 105. Ще біля десятка фрагментів знайде­но у культурному шарі поселення. Всі ці гребені мають трискладову конструкцію, що включає внутрішню пластину із зуб­цями з однієї сторони та дві пластини- накладки дугоподібної форми. Всі деталі скріплені одним або двома рядами заліз­них або мідних цвяшків чи заклепок.

Розміри гребенів складають 11—13 см, висота головки — 3,2—4 см. Один гребінь орнаментований солярними знаками.

Трискладові кістяні гребені мали ши­роке використання серед племен Цент­ральної та Східної Європи у римський час, замінивши односкладові невеликі гребені ранньоримського часу.

Типологія трискладових односторон­ніх гребенів добре розроблена З. Томас [Thomas, 1960], Г.Ф. Нікітіною [Никити­на, 1969] а в останній час Р.Г. Шишкіним [Шишкин, 1999].

За цією типологією наші гребені відно­сяться до найранішого варіанту типу І з напівкруглою спинкою й характерні для другої половини ІІІ — середини IV ст. н. е.

До аксесуарів жіночого туалету нале­жить віднести так звані заколки для во­лосся, виготовлені з рогу кози та оленя. Довжина заколок становить 10—16 см, товщина 0,3—0,7 см (рис. 44, 4—11). Ве­лика кількість цих виробів, виявлена на поселенні, свідчить про їх популярність та широке використання.

На інших вельбарських поселеннях та­ких предметів поки що не знайдено. Виго­товлялися вони, очевидно, на поселенні, можливо, зважаючи на простоту техноло­гії, самими жінками.

Намисто. Важливою категорією знахі­док на поселенні є намисто, яке, з огляду на кількість, було популярним серед жі­нок і свідчило про їхню заможність порів­няно з мешканцями інших готських посе­лень Волині. Важливо також, що аналіз намиста з поселення, дає інформацію не лише для аргументації хронології посе­лення, але й жвавих контактів його меш­канців із черняхівським світом.

Серед знахідок із підйомного матеріа­лу селища за наявними класифікаціями [Алексеева, 1975; 1978; 1982; Tempelmann- M¾czynska, 1985, Гопкало, 2008] ідентифі­ковано 46 прикрас: 31 з монохромного, 13 з поліхромного скла та одну — зі скла з металевою вкладкою, які представлено наступними типами ^[1].

Монохромне скло. Тип XIII/12 (4 екз.) (фото 58, 4, 28; 59, 3, 6; рис. 45, 4, 28; 46, 3, 6). Намисто гвинтоподібне бі- конічне зрізане двічі, канал циліндрич­ний поперечний, велике та гігантських розмірів із сіро-блакитного прозорого скла. Техніка виготовлення — навивка. Час по­бутування такого намиста обґрунтований комплексами черняхівської культури з речами останньої третини III ст. Окрім черняхівського ареалу, подібне намисто походить із пам'яток кола Заозер'є — Уз- мень [Бобровская, 1999, с. 154; Лопатин, Фурасьев, 2007, с. 60, рис. 25, 13; Гопкало, 2008, с. 33, 34]. Висунуто припущення про виробництво таких прикрас безпосеред­ньо в межах склоробної майстерні в Кома­рові [Бобровская, 1999, с. 154]. У колекції є екземпляри великих розмірів (рис. 46,

3) та гігантських (рис. 45, 4, 28; 46, 6).

Тип XVIII/15 (1 екз.) (фото 59, 1;

рис. 46, 1). Підвіска гвинтоподібної коніч­ної форми із сіро-блакитного скла. Анало­гія походить із черняхівського поховання Журавка 21 [Гопкало, 2008, с. 44], яке датується не раніше останньої третини III ст.

Тип IX/2 (1 екз.) (фото 58, 53; рис. 45, 53). Бісер із чорного непрозорого скла. Да­тування широке [Гопкало, 2008, с. 26].

Тип II/1 (6 екз.) (фото 58, 47—52;

рис. 45, 47—52). Округле еліпсоїдне зрі­зане двічі, маленьке, з чорного непрозо­рого скла. Дата: I—IV ст. [Гопкало, 2008, с. 17].

Тип II/14 (5 екз.) (фото 58, 42—46; 59, 11, 15, 35; рис. 45, 42—46; 46, 11, 15, 35). Округле еліпсоїдне зрізане двічі, середнє, з чорного непрозорого скла. Дата: I—IV ст. [Гопкало, 2008, с. 19].

Тип II/23 (1 екз.) (фото 59, 4; рис. 46,

4). Округле еліпсоїдне зрізане двічі, вели-

Фото 58. Намисто з культурного шару поселення (див. рис. 45)

◄ Рис. 45. Намисто і підвіски з культурного шару по­селення: 1 — підвіска (камінь?); 2 — підвіска з ікла тварини; 3 — предмет невизначеного призначення (камінь?); 4, 7, 14, 16, 17, 19, 21, 22, 25—28, 31, 33, 36—41, 45—53 — намисто з монохромного скла; 5, 6, 8—10, 23, 24, 29, 30, 32, 34, 35 — намисто з поліхромного скла; 11 — намистина (камінь, гли­на?); 12, 13 — намисто з перламутру; 15 — фраг­мент сучасної іграшки; 18 — намистина або брон­зова пронизка; 20 — ґудзик; 42—44 — намисто з моно- або поліхромного скла

ке, з чорного непрозорого скла. Дата: дру­га третина IV ст. [Гопкало, 2008, с. 21].

Тип XIV/15 (2 екз.) (фото 58, 36, 37; рис. 45, 36, 37). Реберчасте еліпсоїдне зрі­зане двічі, середнє, з некольорового прозо­рого скла. Датування — остання третина III — перша половина IV ст. за датуючи­ми речами в черняхівських похованнях. У Північному Причорномор’ї їхня дата виз­начається в межах перших століть н. е. так само, як і у Центральній Європі [Гоп­кало, 2θ08, с. 36].

Тип XIV/14 (1 екз.) (фото 58, 38; рис. 45, 38). Реберчасте еліпсоїдне зрізане двічі, середнє, з чорного непрозорого скла. Дата: I—IV ст. [Гопкало, 2008, с. 36].

Тип ТМ 183 (2 екз.) (фото 58, 7; 59, 10; рис. 45, 7; 46, 10). Реберчасте видовже­не, із зеленого скла, датоване пізньою частиною періоду B2—С2 [Tempelmann- M^czynska, 1985, S. 45, Taf. 3, 183, Karte, Taf. 41].

Тип II/27 (1 екз.) (фото 59, 5; рис. 46,

5). Округле кулясте або еліпсоїдне зріза­не двічі або циліндричне, велике, з жов­то-зеленого та зеленого прозорого скла. У Північному Причорномор’ї датується II—IV ст. [Гопкало, 2008, с. 22].

Варіант ТМ 97b (1 екз.) (фото 58, 33; рис. 45, 33). Еліпсоїдне зрізане двічі ба- гаточастинне з чорного непрозорого скла. Має широке датування в межах періодів C1b—D [Tempelmann-M^zynska, 1985, S. 97, Taf. 2, 97, Karte, Taf. 31].

Варіант ТМ 91а (1 екз.) (фото 59, 20, рис. 46, 20). Еліпсоїдне зрізане двічі бага- точастинне, із синього прозорого або на­півпрозорого скла. Датування в межах пе­ріодів B2—C1a [Tempelmann-M^czynska, 1985, S. 33, Taf. 2, 91, Karte, Taf. 31].

Тип А 17 (1 екз.) (фото 59, 7; рис. 46, 7). Еліпсоїдне зрізане двічі, з безкольорового прозорого скла. Датування в межах рим­ського часу [Алексеева, 1978, с. 65].

Скло з металевою вставкою. Варіант ТМ 387b (1 екз.) (фото 59, 23; рис. 46, 23). Еліпсоїдне зрізане двічі бага- точастинне. Датування в межах періодів B2—C1a [Tempelmann-M^ezynska, 1985, S. 65, Taf. 14, 387, Karte, Taf. 57].

Поліхромне скло. Варіант VI/2a (1 екз.) (фото 58, 8; рис. 45, 8). Діжкоподіб- не, середнє, з чорного непрозорого скла, з фестоноподібним декором із світлого непрозорого скла. Аналогічна намисти­на знайдена в похованні 38 могильника Чернелів-Руський із речами, що маркіру­ють ранній етап черняхівської культури [Гопкало, 2008, с. 52; Гопкало, Тилищак, 2010, с. 86].

Тип XIII/5 (1 екз.) (фото 58, 24; рис. 45, 24). Округле еліпсоїдне зрізане двічі, се­реднє, з декором у вигляді квітки. Харак­терне для раннього етапу черняхівської культури, тобто приблизно від другої тре­тини IiI ст. [Бобровская, 1999, с. 154; Гоп­кало, 2008, с. 58—59], відоме в Північному Причорномор’ї від I ст. [Алексеева, 1982, с. 43], а у Центральній Європі — у межах періодів C1b—C2, тобто протягом III ст. [Tempelmann-M^zynska, 1985, S. 59].

Тип I/10 (4 екз.) (фото 58, 5, 42—44; рис. 45, 5, 42—44). Округле еліпсоїдне зрізане двічі, мале та середнє, з чорного непрозорого скла, декор плямистий. Ши­роке датування в межах I—IV ст. [Гопка­ло, 2008, с. 48].

Тип ТМ 304 (1 екз.) (фото 58, 29; рис. 45, 29). Циліндричне видовжене, з оливкового прозорого скла, зі спіралеподібним деко­ром з оливкового непрозорого та рожево- коричневого непрозорого скла. Датуван­ня: В2—С1 [Tempelmann-M^zynska, 1985, S. 56, Taf. 8, 304, Karte, Taf. 51].

Варіант ТМ 313а (1 екз.) (фото 58,

34; рис. 45, 34). Діжкоподібне, зелене, зі спіралеподібним декором, з’являється в період B2—C1b [Tempelmann-M^zynska, 1985, Taf. 9, 313а, Karte, Taf. 51].

Варіант ТМ 267b (1 екз.) (фото 58, 10; рис. 45, 10). Еліпсоїдне, зрізане двічі,

Рис. 46. Намисто і підвіски з культур­ного шару поселен­ня: 1 — підвіска з монохромного скла,

2 — фрагмент намис­тини з монохромного скла; 3, 4—7, 10—12, 15—20, 22, 24, 25, 27—36 — намисто з монохромного скла; 8, 9, 13 — намисто з поліхромного скла; 14 — глиняне пряс­ло; 21, 26 — намисто

3 перламутру; 23 — намистина зі скла з металевою вкладкою

із зеленого скла з поперечним вісімко- подібним декором зі світлого непрозорого скла. Аналогії в похованні 6 Мальбор- ку-Вельбарку, періоду С1 [Tempelmann- M^zynska, 1985, S. 53, Taf. 6, 267, Karte, Taf. 48].

Варіант VIII∕1a (1 екз.) (фото 58, 6; рис. 45, 6). Еліпсоїдне зрізане двічі, се­реднє, з чорного непрозорого скла з вісім- коподібним декором із білого непрозорого скла. У Північному Причорномор’ї таке датують від I ст. до н. е. до IV ст. н. е. [Гоп­кало, 2008, с. 52—53].

Варіант VIII∕1b (1 екз.) (фото 59, 9; рис. 46, 9). Еліпсоїдне зрізане двічі, се­реднє, з чорного непрозорого скла з вісім- коподібним декором із жовтого непрозо­рого скла. У Північному Причорномор’ї датується від I ст. до н. е. до IV ст. н. е. [Гопкало, 2008, с. 52—53].

Варіант ТМ 294c (1 екз.) (фото 59, 8; рис. 46, 8). Еліпсоїдне зрізане двічі, ве­лике, з чорного непрозорого скла, з деко­ром у вигляді двох поперечних смужок рожевого скла та хвилеподібної жовтої смуги посередині. Датування широке в межах періодів C1b—D [Tempelmann- M¾czynska, 1985, S. 183, Taf. 7, 294, Karte, Taf. 50].

Тип ТМ 360(1 екз.) (фото 59, 13; рис. 46, 13). Діжкоподібне, з червоно-коричневого скла, із зеленою серединкою, на якій роз­ташований рослинний орнамент жовтого кольору. Належить до періодів C1b та C2 [Tempelmann-M^zynska, 1985, S. 59, 186, Taf. 11, 360, Karte, Taf. 54].