Кераміка

Основну кількість речового матеріалу зібраного в об'єктах та культур­ному шарі поселення вельбарської куль­тури складає кераміка. Вона поділяється на дві великі групи — посуд, виготовле­ний від руки, та посуд, зроблений на гон­чарному крузі.

Детальний опис керамічного комп­лексу, отриманого в процесі досліджень 1993—2004 рр., подано у нашій моногра­фії [Козак, Прищепа, Шкоропад, 2004, с. 97—102] та у публікації, вміщеній у збірнику, присвяченому 30-річчю відділу археології ранніх слов'ян Інституту архе­ології НАН України [Козак, 2004, с. 49— 90].

Керамічний матеріал, знайдений у 2004—2009 рр., не відрізняється від вже відомого набору та форм. Тому в даній роботі ми подаємо інформацію лише про основні групи такого посуду, не вдаючись до їх детальної класифікації та аналогій.

Ліпна кераміка в переважній біль­шості мала шорстку, підлощену або лоще­ну поверхню. Поверхня невеликої її части­ни спеціально оброблена рустом, причому придонна та верхня частини, як правило, були лощеними. Столовий посуд мав доб­ре оброблену лощену поверхню. Поверхня частини кухонних посудин не обробляла­ся й була шорсткою. У формувальній масі присутня домішка товченого кременю, а також органічні речовини.

Як і у попередні роки, орнамент на посуді траплявся рідко. Це мотив сітки, виконаної врізними лініями; комбіна­ція прямих ліній, трикутників, ломаних ліній тощо. Деколи поверхню горщиків покривали відбитками пруття або соломи (табл. 28, 2).

На вазі з житла 114 було псевдовушко (табл. 52, 1), а в житлі 111 один горщик мав X-подібне вушко, а інший — два «ґуд­зики» (табл.

За функціональним призначенням посуд поділяється на дві категорії — ку­хонний та столовий. До першого нале­жали горщики, які використовували для зберігання їстівних припасів (зерна, ягід, фруктів, грибів, овочів) та горщики для приготування їжі. Для цієї функції вико­ристовували, ймовірно, посудини яйце­подібної форми малих і середніх розмірів. У них найчастіше простежуються залиш­ки їжі.

Для споживання їжі використовували миски та кухлики. Воду, очевидно, збері­гали у великих вазах. У них могли збері­гати також їжу, яку готували для всієї ро­дини.

Серед посуду найчисельнішими є ок- руглобокі, яйцеподібні посудини із за­гнутими всередину плічками й невиділе- ними вінцями. На всіх без виключення поселеннях вельбарської культури Волині вони займають провідне місце, отже були найбільш уживаними. По суті, ця форма горщиків може бути ознакою вельбарської культури (табл. 50; 51; 54; 69; 70).

Іншу велику групу складають горщи­ки великих і середніх розмірів, близькі до округлобоких із виділеними більше чи менше вінцями й не виділеним дном. Найбільша опуклість, як правило, на се­редині посудини (табл. 29, 7; 31, 7; 33, 1).

Як і у попередні роки, серед ліпного по­суду чітко виділяється група невеликих горщиків із ледь розхиленою шийкою, слабо вираженими плічками та придон­ною частиною. Найбільша опуклість на 1/3 висоти посудини. Цю форму посуду ми схильні розглядати, як традиції місце-

Таблиця І. Знахідки в об'єктах поселення вельбарської культури

П р и м і т к и. У таблиці дано об'єкти, досліджені з 2002 по 2009 рр.

вої культури, у першу чергу, зубрицької, коріння якої сягають липицьких та зару- бинецьких культурних традицій (табл. 33, 7; 44, 1; 53, 7; 55, 5).

Цікаві форми горщиків знайдені у жит­лі 85, 86 та 111. У першому випадку це велика біконічна посудина із заокругле­ним переломом. Вінця невиділені, пліч­ка ледь розігнуті, нижня частина коніч­на. На заломі стінок є відбитки трави (табл. 34; 51).

Від горщика з житла 111 збереглася верхня частина. Судячи з неї, горщик мав видовжений корпус із різко розхиленими, високими вінцями. Якщо перша форма трапляється на вельбарських пам'ятках, то форма з житла 111 є для них незвич­ною (табл. 50, 1). Як віддалені аналогії можна назвати кілька посуди з поселення черняхівського часу в Дем'янові [Баран, 1981, табл. LI, 16].

Непритаманні вельбарській культурі також високі горщики, близької до коніч­ної форми, з невиділеною шийкою та за­гнутими всередину вінцями (табл. 50, 4, 6; 51, 3, 8).

Вони є типовими для пшеворської культури, пізньолатенського та римсь­кого часу Східного регіону Польщі. Їхня присутність на вельбарських поселеннях є, очевидно, свідченням наявності серед готів груп носіїв пшеворської культури з Мазовії.

Досить поширеною формою посуду є вази, які за формою верхньої частини на­гадують глибокі миски. Це специфічні форми кераміки вельбарської культури. Їх відмінність від мисок полягає у наявності високої виділеної шийки. Часто такі посу­дини мають два—три вушка, або псевдо- вушка (табл. 44, 5; 45, 1; 48, 1; 52, 1).

Поширеними на поселенні були миски. Незважаючи на можливість використан­ня мешканцями села більш досконалого за виготовленням та красивішого посуду ремісничого гончарного виробництва, ліп­ні миски не були витіснені. Вони виготов­лялися за усталеними традиціями і мали різноманітні форми. Найбільш вживани­ми були миски S-подібного профілю та глибокі конічні (табл. 32, 2; 38, 14; 39, 2).

Рідкісними є миски циліндроконіч- ної форми (житло 111), а також близькі до тюльпаноподібної форми (житло 114) (табл.

Уживаними у мешканців поселення були кухлики ліпної роботи. Здебільшо­го вони мали конічну форму або форму зрізаного конуса. Вони, як правило, не мали ручок. Зрідка траплялися кухлики S-подібного профілю з однією ручкою або кухлики яйцеподібної форми (табл. 30, 3; 42, 1).

Серед керамічного набору увагу при­вертають невеликі кухликоподібні посу­дини з наскрізними дірками у тулубі — так звані друшляки. Кілька штук таких посудин виявлено у житлах 85 (табл. 35, 7, 9) та 114 (табл. 53, 15). На думку дослід­ників, ці посудини призначалися для ви­готовлення сиру.

Наявність таких посудин вказує на приселищне тваринництво, і зокрема, не лише на його м'ясну спрямованість, але й на приготування молочної продукції.

Гончарна кераміка. У попередніх публікаціях, присвячених вельбарсько- му поселенню у Хрінниках, зазначалася така його своєрідність як наявність знач­ної кількості сіроглиняної кераміки, виго­товленої на гончарному крузі. На відміну від ліпного посуду, який у ряді випадків розсипався від вологості або від слабкого випалу, кружальна кераміка збереглася навіть у маленьких уламках.

Така кераміка присутня практично на всіх об'єктах, які датуються від III ст. н. е., але найбільше її в будівлях IV ст. Зокре­ма, у житлі 79, що датується цим часом, вона більше ніж вдвічі переважає ліпний посуд. Співвідношення ліпної та гончар­ної кераміки у фрагментах подано на таб­лиці І.

Оскільки детальна характеристика кружального посуду, знайденого на посе­ленні у 1993—2004 рр., наведена раніше [Козак, Прищепа, Шкоропад, 2004, с. 97— 102; Козак, 2004, с. 49—90], а матеріали, отримані у 2003—2010 рр., по суті, повто­рюють уже відому колекцію, це позбавляє нас від необхідності ще раз зупинятися на цій темі. Зазначимо лише, що різноманіт­ність форм кухлів, мисок, глеків, великих піфосоподібних посудин свідчить про тісні контакти мешканців поселення з різними регіонами черняхівського культурного масиву, використання ними практично всього асортименту кухонного, столового, у тому числі, парадного посуду.

Асортимент керамічного комплексу по­селення доповнюється кількома уламка­ми стінок амфор світло-жовтого кольору, виявленими у житлі 103 та у культурно­му шарі поселення (табл. 74; 76—78).