ШОЛОМИ МІТРИДАТОВИХ НАЙМАНЦІВ
Якщо про перебування на Боспорі кельтських найманців у III—II ст. до н. е. можна судити переважно за археологічними даними, то в середині І ст. до н. е. воно фіксується й писемними джерелами.
У цей час Боспорське царство потрапляє до широкої сфери впливу Мітридата VI Евпатора, що був знаковою постаттю для всього Східного Середземномор’я.У І ст. до н. е. політична карта античного світу вкотре зазнає змін. Зміцніла Римська держава, яка об’єднала Італію, перемогла й підкорила могутній Карфаген, зайняла значні території Іспанії та Галлії, а відтак — звернула свою увагу на схід. Користуючись чварами між елліністичними державами, римляни підкорили колишню вотчину Александра Великого Македонію, поставили в залежність від себе птолемеївський Єгипет і більшість дрібних державок Малої Азії та Егейського басейну. Елліністичний світ доживав останні роки, але все ще знаходилися володарі, готові протистояти римській експансії. Одним із них був Мітридат, цар Понтійської держави, розташованої на південному березі Чорного моря. Вміло скориставшись періодом громадянських війн у Римі, Мітридат підкорив собі весь Причорноморський басейн, включно з Боспорським царством, де посадив царем власного сина. Мріючи створити грандіозну антиримську коаліцію держав і племен від Іспанії до Малої Азії, Мітридат наважився на відкритий конфлікт з Республікою. Так звані Мітридатові війни тривали упродовж 89—84, 83—81 та 74—63 рр. до н. е. й завершилися повною поразкою Мітридата VI та його союзників.
Мітридат Vl Евпатор
Шолом типу Монтефортіно
Добре видно навушник та напотиличник (ліворуч). Північна Італія.
Кінець IV — початок Ill ст.
'Виноградов Ю.А. «Там закололся Митридат..»: Воєнная история Bocnopa Киммерийского в доримскую эпоху (VI—І вв.
до н. э.) СПб., 2004, С. 173.2Tpeucmep М.Ю.
Кельти в Північному Причорномор’ї Археологія, 1992, № 2, С. 43.
3Симоненко О.
Кельто-италийские шлемы на территории Восточной Европы Памятники бронзового и раннего железного века Поднепровья, Днепропетровск, 1987, С. 104—113.
Зраджений своїми наближеними й навіть двома синами, Мітридат опинився в Пантикапеї у фактично безвихідній ситуації. Не бажаючи потрапити до рук ворогів, Мітридат спробував піти з життя, прийнявши отруту. Але, оскільки раніше цар побоювався замаху й постійно вживав протиотруту, спроба виявилася невдалою. Тоді Мітридат попросив одного зі своїх останніх вірних слуг заколоти його мечем. Наказ було виконано, за однією версією, начальником загону галльських найманців на ім’я Бітоїт, за іншою — рядовим воїном-галлом1.
Отже, у складі військ Мітридата у Пантикапею перебував загін кельтів-найманців. Безпосередніми слідами перебування у Пантикапеї загону кельтів Бітоїта є типові для латенської культури фібули — застібки для плащів, що знаходять у центральних районах міста та на акрополі — там, де й через сто років будуть розміщуватися на постій іноземні війська, але цього разу вже римські2.
Кельтський загін, очевидно, досить активно залучався до ведення військових дій проти кочових племен. На це вказують знахідки предметів кельтського озброєння у скіфських та сарматських комплексах часів Мітридатових війн. Так, довгий (1,02 м) кельтський меч походить із царського мавзолею у Неаполі — столиці кримської Скіфії, під Сімферополем. Крім того, на прилеглих до Боспору землях знайдено цілу низку шоломів типу Монтефортіно, які за походженням були етруськими, але найширше використовувалися саме кельтами3.
Цей тип шолома називають також «жокейським кепі» (jokey-cap). Він дійсно дуже схожий на жокейський головний убір із козирком, тільки металевий і майже кілограмової ваги. «Козирок» на шоломі насправді був напотиличником, який захищав шию від рублячого удару.
По центру до шолома кріпилися металеві кільця зі шкіряними ремінцями, які скріплювалися на підборідді воїна, забезпечуючи кращу фіксацію на голові. З боків прикріплювалися фігурні нащічники, які також фіксувалися ремінцями на підборідді. Півсферичний шолом увінчувало невелике навершя у вигляді усіченого конуса. До нього могли кріпитися прикраси — фігури воронів та диких кабанів, які в уявленнях кельтів асоціювалися з битвою та війною. Шоломи виковували найчастіше з бронзи, причому їх виготовлення було межею можливого для тогочасних ковальських технологій. Тож шолом був предметом коштовним і доступним лише заможним воякам.На території Босфорського царства та поблизу його кордонів знайдено 8 шоломів типу «жокейського кепі», частину з них сармати могли здобути у битвах з римськими військами, які з II ст. до н. е. також мали шолом типу Монтефортіно на озброєнні. Однак три «жокейських кепі», знайдені на Кубані (Новопрохорівка, станиця Сергієвська та в районі Новочеркаська), були виготовлені до середини III ст. до н. е. на півночі Італії й були на озброєнні лише у кельтів. Раніше ці шоломи, разом із дев’ятнадцятьма бронзовими латенськими посудинами, знайденими у Приазов’ї, вважали трофеями сарматських найманців Мітридата VI, здобутими під час пограбування понтійськими військами малоазійської Галатії. Але нині з’ясовано, що в самій Галатії шоломи такого типу не трапляються1, отже, до сарматських во- тивних (жертовних) комплексів вони потрапили іншим шляхом. Рання дата виготовлення шоломів указує на те, що первинно вони могли належати кельтським найманцям династії Спартокідів (III—II ст. до н. е.). Але в одному з сарматських комплексів біля хутора Бойко-Понура знайдено також кельтський шолом іншого типу, з масивним напотиличником, нащічниками й прикрасами у вигляді людських та бичачих голів. Такі шоломи виготовлялися в землях кельтів-таврисків у Західній Словенії, але не раніше початку І ст. до н. е. Тож його появу на боспорських землях Кубані можна пов’язати лише з діяльністю загону Бітоїта на мітридатовій службі.
Пізньолатенський шолом
Mixobo, Словенів.
І ст. до н. е.
Шоломи типу Монтефортіно, знайдені на території Боспорського царства та прилеглих місцевостей
‘Зайцев Ю.
Шоломи типу
Монтефортіно
і галатський некрополь у Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології
Археологія, 2007, № З,
С. 101—108.