Роменська культура

Пам’ятки відкриті на початку XX ст. М. Макаренком. Перше городище розкопане біля м. Ромни, що дало назву культурі, яка фактично є подальшим продов­женням волинцівських старожитностей.

Топографія Роменських поселень збагачує топографічну схему поселень Волинцівської культури. їх часто будували на крутосхилих берегових останцях, максимально пристосова­них для оборони. Цьому слугували і високі дюни, і пагорби в болотистих долинах. Тепер Волинцівські неукріплені поселен­ня доповнюються значною кількістю городищ, які домінують на Лівобережжі у УПІ-ІХ ст. Форма городищ залежала від конфігурації мисових останців. Вони в долинах укріплювали­ся кільцевою системою ровів і земляних валів з дерев’яною стіною або частоколом. На окремих городищах слов’яни впер­ше використали кам’яну кладку для укріплення земляного ва­лу. Збільшення кількості укріплених городищ свідчить про посилення небезпеки з боку степового населення.

Житла Роменської культури - підквадратні напівземлянки площею 9-12 кв. м, а в окремих одиничних випадках і до ЗО кв. м. Дерев’яні стіни стовпової та зрубної конструкцій. Піч глиняна, вирізана в материковому останці. Інші типи жи­тел зустрічаються дуже рідко (мал. 23).

Крім своєрідної конструкції печей, прототипом яких є печі Празько-Корчацької культури Волині, звертає на себе увагу наявність досить великої кількості напівземлянок з підваль­ними ямами. Ця особливість має своє підґрунтя в пам’ятках Празько-Корчацької та Черняхівської культур. Житла з підвальними ямами відомі й на поселеннях Райковецької культури.

Не можна оминути ще однієї деталі в інтер’єрі окремих жи­тел Волинцівської й Роменської культур, яка має місце в жит­лах празько-корчацьких поселень Західного Побужжя та рай- ковецьких поселень Волині. Це пристінні виступи-прилавки, вирізані у материковій глині. Таким чином, житлобудівницт­во Волинцівської і Роменської культур своїми витоками сягає празько-корчацьких старожитностей Правобережжя.

Мал. 26. Ліпний посуд Роменської культури (за О. Сухобоковим, С. Юренко)

Подібними є і форми керамічного посуду. Кераміку можна поділити на дві групи. Це ліпні посудини і обточені на примітивному гончарному крузі, які з’являються лише в X ст. Група ліпної кераміки представлена горщиками, сковорідка­ми і мисками. Орнамент - нарізи або вдавлення по краю вінець, відбитки шнурового або гребінцевого штампу по плечиках. Так само прикрашали і мископодібні посудини (мал. 26).

Металеві, кам’яні та кістяні вироби не виділяються в Ро- менській культурі серед інших слов’янських культур. Із зем­леробських знарядь знайдено наральники, серпи, коси; вироб­ничі та побутові: ножі сокири, тесла, ложкорізи, шила, пряж­ки, кресала; зброю: наконечники стріл, навіть уламки меча та ін. Із кольорових металів виготовляли прикраси: скроневі кільця, браслети, шийні гривни тощо. Незначна частина цих речей зроблена зі срібла.

Поховальний обряд продовжує традиції попередніх слов’янських культур. Серед найбільш ранніх поховань ще є трупоспалення на стороні із захороненням урн у неглибоких ямах без курганних насипів, як у Волинцівській культурі. Починаючи з IX ст. поховання здійснюються в курганах. На Лівобережжі поховальний обряд зазнає деяких змін порівняно з Правобережжям. Якщо на Правобережжі останки спаленого покійника ховали в ямі під давньою поверхнею або в ямі під курганом, то на Лівобережжі населення Роменської культури спалені кістки, складені в урну, розміщало в самому насипі кургану. Лише зрідка трапляються поховання на горизонті.

Датується Роменська культура УПІ-Х ст.

Запитання та завдання до п’ятого розділу:

1. Якими ознаками можна схарактеризувати слов’ян­ський світ у УІІІ-Х ст. після Великого розселення слов’ян?

2. Чи можна Райковецьку культуру вважати спадкоємни­цею празько-корчацьких пам’яток на території України?

3. Доведіть, що Волинцівська і Роменська культури — ре­зультат інтегративних процесів носіїв ІІразько-Корчаць- кої та Пеньківської культур.