<<
>>

РАННЬОСЛОВ’ЯНСЬКІ ОБ’ЄКТИ РАЙКОВЕЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Житло 76 (фото 63; рис. 55) виявлене на глибині 0,6 м від сучасної по­верхні. Воно мало прямокутний у плані котлован розмірами 3,4 ? 3,8 м, орієнто­ваний кутами за сторонами світу.

Стіни котловану вертикальні, долівка рівна, міцно утрамбована, підмазана кілька разів глиною, особливо там, де житло перекривало котловани більш ранніх об’єктів. Висота земляних стін котловану 0,6 м від рівня виявлення, однак, судячи з висоти повністю збереженої печі, висота земляних стін була принаймні на 0,4 м вище.

Вздовж чотирьох стін розташовані суцільні материкові останці шириною

Фото 63. Житло 76

Рис. 55. План та розрізи житла 76

0,25—0,3 м та висотою 0,2 м від рівня долівки. У кутах і посередині двох про­тилежних стін (південно-західної й пів­нічно-східної) виявлено стовпові ями, вирізані в межах материкових останців. Діаметр ям 0,25—0,4 м, глибина від 0,21 до 0,62 м від рівня долівки. Судячи з роз­ташування стовпових ям, житло мало каркасно-стовпову конструкцію стін, а останці були основою для дерев’яних стін житла.

Глинобитну піч збудовано у східному куті житла на відстані 0,3—0,4 м від сті­нок котловану. Вона збереглась повніс­тю, мала кубічну форму, її розміри 1,1 ? 0,9 м, висота 0,8 м, товщина бокових сті­нок 0,3—0,4 м, товщина задньої стінки до 0,5 м. Верх печі плаский, близький до горизонтального. Черінь печі глиняний, розмірами 0,5 ? 0,6 м, завтовшки до 6 см. Устя мало ширину 0,4 м.

Заповнення житла складалося з тем­но-сірого гумусу із включенням уламків глиняної обмазки, великої кількості попе­лу, вугликів, кісток тварин. У заповненні виявлено уламки глиняних горщиків, у тому числі, три вінця ліпних (табл. 86, 1— 3) та 4 вінця гончарних посудин (табл.

86, 4—7). Одне з ліпних вінець прикраше­не по краю пальцевими вдавленнями, а на шийку та плічка гончарних горщиків нанесено заглиблений орнамент (гори­зонтальні та хвилясті лінії, косі насічки). У верхніх шарах заповнення виявлено також уламок мідної бляшки, очевидно, якогось окуття.

Житло 77 (фото 64; рис. 56) знаходи­лось у 2 м на захід від житла 76. Це напів­землянка чотирикутної форми, розмірами 3,0 ? 3,2 м, заглиблена на 0,35—0,4 м від рівня виявлення, орієнтована кутами за сторонами світу з відхиленням 25°. Стіни глиняні, вертикальні, долівка дуже добре утрамбована, рівна. У кутах житла, біля південно-західної стіни, відкриті стовпові ями округлої форми діаметром 0,18—0,2 м та глибиною 0,2—0,3 м від рівня долівки. У південно-східній частині приміщення виявлено заглиблення розмірами 0,7 ? 2,0 м, його дно знаходилось на 0,1—0,12 м нижче рівня долівки.

У східному куті житла простежені ре­штки печі. Від неї частково зберігся черінь

Рис. 56. План та розрізи житла 77

округлої форми, розмірами 0,4 ? 0,6 м, за­втовшки до 1 см.

Заповнення житла складалося з тем­но-сірого гумусу із включенням попелу, вугілля, шматків глиняної обмазки. У заповненні виявлено уламки гончар­ної кераміки із заглибленим орнамен­том (табл. 87, 1), уламок срібної сережки (табл. 87, 2) та кістки тварин.

Житло 83 (фото 65; рис. 57) виявле­не на глибині 0,6 м від сучасної поверхні. Котлован будівлі чотирикутний у плані, розмірами 3,6 ? 3,2 м, заглиблений на 0,43 м від рівня виявлення, орієнтований стінами за сторонами світу. Вздовж стін простежені стовпові ями діаметром 0,4— 0,6 м і глибиною 0,15—0,35 м.

Глинобитну піч збудовано у північно- східному куті приміщення на відстані 0,2 м від стін котловану. Вона підково­подібна у плані, розмірами 1,1 ? 1,2 м, стінки збереглись на висоту до 0,32 м від рівня долівки. Товщина стін 0,15—0,2 м. Черінь печі влаштовано у заглибленні, дно якого в центрі знаходилось на 0,17 м нижче рівня долівки.

Черінь підмазаний шаром міцно випаленої глини завтовшки до 2,5 см.

У північно-західному куті відкри­то овальну в плані господарську яму розмірами 0,7 ? 1,0 м, глибиною 1,0 м від рівня долівки. Стінки ями зву-

Фото 64. Житло 77

Фото 65. Житло 83

Рис. 57. План та розрізи житла 83

жені до напівсферичного дна. На пів­день від першої ями знаходилась друга яма, овальна у плані, розмірами 0,8 ?

1,1 м, глибиною 0,6 м. Вона мала злег­ка похилі стінки й рівне горизонтальне дно.

Заповнення житла складалося з темно­го гумусу, насиченого вугіллям, попелом, шматками глиняної обмазки. Знайдено кілька стінок ліпних ранньослов'янських посудин, але переважають уламки гон­чарних горщиків (табл. 87, 3, 4), знайдено

також уламок виробу та половину прясла з мергелю (табл. 87, 5, 6).

Житло 84 (фото 66; рис. 58) виявле­не на глибині 0,6 м від сучасної поверхні. Контури житла простежено за смугою білої глиняної обмазки завширшки 2—3 см.

Котлован житла чотирикутний у плані, розмірами 2,85 ? 3,0 м, глибиною 0,5 м від рівня виявлення, орієнтований стінами за сторонами світу, з відхиленням 25°. Стіни

Розділ IV котловану вертикальні, верхня частина стін підмазана глиною й підсушена, на окремих ділянках слабо випалена. Ши­рина глиняної смуги 0,1—0,15 м. Долівка житла добре утрамбована, з вибоїнами.

У трьох кутах житла та посередині двох протилежних стін (північної і пів­денної) виявлені округлі у плані стовпові ями діаметром 0,2—0,3 м та глибиною 0,12—0,2 м від рівня долівки.

Фото 66. Житло 84

Рис.

58. План та розрізи житла 84

Глинобитна піч знаходилась у північ­но-східному куті приміщення на відстані 0,3—0,45 м від стінок котловану. Вона мала підковоподібну в плані форму і роз­міри 0,8 ? 0,8 м. Висота збережених стін печі до 0,32 м від рівня долівки, товщина 0,16—0,22 м. Черінь печі глиняний, роз­мірами 0,7 ? 0,4 м, завтовшки до 1,5 см.

Заповнення житла складалось із тем­ного гумусу з домішкою попелу та шматків глиняної обмазки червонуватого кольору. На долівці житла знайдено один уламок посудини, що належить до райковецької культури, та точильний камінь (брусок) із дрібнозернистого пісковику (табл. 88, 7).

Житло 87 (фото 67; рис. 59) виявле­не на глибині 0,5 м від сучасної поверхні. На тлі передматерикового коричневого ґрунту заповнення котловану виділялося темним кольором і численними включен­нями червонуватих шматків глиняної об­мазки. Пляму оконтурювала смужка сухої білої глини завширшки 15—20 см. Конту­ри мали вигляд квадрату розмірами 1,6 ? 1,6 м, орієнтованого кутами за сторонами світу.

Чотирикутний котлован розмірами 3,0 ? 3,15 м заглиблений на 0,2—0,25 м від рівня виявлення. Верхня частина стін підмазана глиною. Стіни похилі, злегка звужені до дна, долівка простежувалася слабо. У східному куті житла знаходи­лися рештки глиняної печі, поставленої

щільно до стінок котловану. Збереглася задня частина печі завширшки близько 1,0 м з фрагментом стіни завтовшки 0,2 м

Фото 67. Житло 87

Рис. 59. План та розрізи житла 87

та частина глиняного череня завширшки 0,4 м.

Заповнення житла складалося з тем­ного гумусу з домішкою червонуватих фракцій глиняної обмазки, вкраплення­ми вугликів та попелу. У житлі знайдено один уламок вінець гончарного горщика (табл. 88, 2) і залізний цвях. Вірогідно, житло використовували короткий час.

Житло 89 (рис. 60) знаходилося у 1,8 м на північ від житла 87 і було вияв­лене на глибині 0,55 м від сучасної по­верхні.

Це чотирикутна у плані напівзем­лянка, орієнтована стінами за сторонами світу з відхиленням 25°.

Розміри котловану житла 3,25 ?

3,1 м, глибина 0,6 м від рівня виявлен­ня. Стіни похилі, долівка рівна, міцно утрамбована. Вздовж усіх стін житла, за виключенням південно-західного кута, простежено материковий останець ши­риною 0,6—0,8 м та висотою 0,2—0,22 м від рівня долівки. Посередині східної та південної стін, на материковому останці, виявлені стовпові ями округлої у плані форми, діаметром 0,23—0,2 м, глибиною 0,12—0,33 м від рівня останця. Шматки перепаленої глини, вірогідно, від зруй­нованої печі, трапились у північно-за­хідному куті. Слідів самої печі не просте- жено.

Заповнення житла складалося зі сла­бо насиченого органікою чорного гумусу з поодинокими вкрапленнями вугликів. У заповненні знайдено один уламок ран- ньогончарної посудини (табл. 88, 3).

Житло 91 (фото 68; рис. 61) виявлене після зачистки долівки давньоруського житла 94. Це чотирикутна напівземлян­ка розмірами 2,7 ? 2,8 м, орієнтована сті­нами за сторонами світу. Нижня частина стін, виявлена у долівці житла 94, мала висоту 0,2 м, а загальна глибина котлова­ну житла 91, вірогідно, становила близь­ко 0,8 м.

У північно-східному куті котловану житла виявлені рештки печі. Її стіни зруйновані під час будівництва житла 94, а черінь зберігся добре. Він овальний у плані, розмірами 0,7 ? 1,0 м, завтовшки 5—7 см. За межами котловану будівлі, біля південної стіни знаходилась інша піч — нішоподібна. Основу череня цієї печі, розмірами 1,4 ? 1,2 м, влаштовано

Рис. 60. План та розрізи житла 89

Фото 68. Житло 91

Рис. 61. План та розрізи житла 91

на 10 см нижче долівки житла. Напівсфе- ричне склепіння мало висоту 0,6 м.

Устя печі виходило до припічного майданчика розмірами 1,7 ? 1,6 м, заглибленого по відношенню до долівки на 0,35 м. У кутах котловану біля західної стіни знаходились стовпові ями округлої у плані форми, діа­метром 0,3 м та глибиною 0,1 м. Ще одну стовпову яму округлої форми простежено у південно-східному куті майданчика. Її

діаметр 0,4 м, глибина 0,32 м від рівня долівки.

У нижньому шарі заповнення будівлі виявлено кілька уламків ліпного посуду, зокрема вінця горщика (табл. 88, 4).

Розділ IV

Житло 92 (фото 69; рис. 62) виявле­не на глибині 0,6 м від сучасної поверхні. Це чотирикутна у плані напівземлянка орієнтована стінами за сторонами світу, але північна стіна котловану дуже поруй­

Фото 69. Житло 92

Рис. 62. План та розрізи житла 92

нована, його первісні розміри 3,4 ? 3,2 м, глибина 0,7 м від рівня виявлення. Стіни котловану вертикальні, долівка міцно ут­рамбована й дещо нижча у західній час­тині. Різниця у глибині між західною і східною частиною 15—20 см.

Стовпові ями відкриті у трьох кутах котловану, за винятком північно-східно­го. Вони мали діаметр 0,3—0,5 м, глибину 0,15—0,35 м. У центрі котловану житла влаштовано овальну в плані господарську яму. Її розміри 0,8 ? 0,6 м, глибина 0,37 м від рівня долівки. Друга подібна яма зна­ходилась у 0,4 м на південний захід від першої. Її розміри 0,6 ? 0,9 м та глибина 0,45 м від рівня виявлення.

Глинобитна піч збудована у північно- східному куті житла. Вона мала підко­воподібну у плані форму і розміри 0,8 ? 0,9 м, стінки збереглися на висоту до 0,4 м від рівня долівки. Товщина стінок печі 0,22—0,26 м. Черінь печі мав розміри 0,8 ? 0,5 м та товщину 2—4 см. Устя печі орієнтоване по діагоналі котловану — на південний захід.

Заповнення житла складалося з темно- сірого гумусу з домішкою попелу, вугли­ків, червоних вкраплень глиняної обмаз­ки. У заповненні виявлено кілька уламків верхньої частини гончарного горщика.

Житло 93 (фото 70; рис. 63) виявле­не на глибині 0,6 м від сучасної поверхні. Чотирикутний котлован розмірами 2,3 ?

2,1 м і глибиною 0,2 м від рівня виявлен­ня орієнтований стінами за сторонами світу з відхиленням 20°. Стіни котловану близькі до вертикальних, долівка міцно утрамбована, рівна.

Біля східної стіни котловану, ближ­че до північно-східного кута, простежено рештки опалювального пристрою. Він розміщений на материковому останці заввишки 10 см. Його основа округла у плані, розмірами 0,4 ? 0,45 м, викладена з глиняних вальків завтовшки до 12 см.

Фото 70. Житло 93

Рис. 63. План та розріз житла 93

Заповнення житла складалося з тем­ного гумусу із включенням попелу, вуг­ликів, деревного тліну, кісток тварин. У заповненні виявлено 74 уламки ліпних горщиків (табл. 89) і залізну голку.

Житло 97 (фото 71; рис. 64) виявле­не на глибині 0,55—0,6 м від сучасної поверхні. Котлован має чотирикутну в плані форму й заокруглені кути, орієн­тований стінами за сторонами світу, його розміри 3,6 ? 3,0 м, глибина 0,4 м

Розділ IV від рівня виявлення. Долівка поновлю­валась і була підмазана шаром глини завтовшки 5—7 см, дуже міцно утрамбо­вана.

Простежено два етапи використання житла. Нижня (перша) долівка заляга­ла на глибині 0,4—0,43 м від рівня вияв­лення котловану. Вона підмазана шаром глини завтовшки до 3 см. З першим ета­пом існування житла пов'язані три госпо­дарські ями.

Фото 71. Житло 97

Рис. 64. План та розрізи житла 97: а — стінка ранньої печі; б — стінка пізньої печі; в — долівка; г — шматки печини

Фото 72. Ями в житлі 97

Яма 1 знаходилась у південно-схід­ному куті житла, у 0,3 м на південь від печі. Вона має овальну у плані форму розмірами 1,25 ? 0,85 м та глибину 0,45 м від рівня долівки, стіни звужені донизу, дно рівне. Яма заповнена пухким чорним ґрунтом насиченим вугіллям, уламками горщиків, кістками тварин та великою кількістю шматків печини. У ній знайде­но кістяну проколку.

Яма 2 знаходилась у південно-захід­ному куті житла. Вона округла у плані, розмірами 1,35 ? 1,4 м та глибиною 1,1 м від рівня долівки. Стінки ями дещо роз­ширені у нижній частині, верхня частина вертикальна, дно рівне, горизонтальне. Заповнення ями складалося з чорного, пухкого гумусу із дрібними включеннями суглинку, уламків глиняної обмазки, ке­раміки.

Яма 3 влаштована біля північної сті­ни, приблизно посередині. Має овальну у плані форму розмірами 0,7 ? 0,7 м та гли­бину 0,2 м від рівня долівки. Заповнення складалося з темного гумусу, без знахідок (фото 72).

Верхня долівка влаштована на шарі ма­терикового суглинку завтовшки до 10 см. Вона залягала на глибині 0,2—0,3 м від рівня виявлення житла. Ця долівка пе­рекривала три описані господарські ями- погреби.

Глинобитну піч виявлено у північно- східному куті котловану на рівні верхнь­ої долівки, на відстані 0,2—0,3 м від стін котловану. Під піччю, на глибині 0,3 м від рівня верхньої долівки, виявлено ямку завглибшки 0,2 м, заповнену шматками зруйнованої печі. Спочатку піч мала пря­му північну стінку й майже пряму східну, тобто ті стінки, які були звернені до стін житла. Західна стіна дугоподібна у плані. Товщина стінок 0,15—0,25 м, збереглися вони на висоту до 0,22 м. Черінь першої печі мав розміри 0,8 ? 0,7 м, але був пов­ністю зруйнований. Під час ремонту внут­рішній об'єм печі з тильної сторони із за­хідного боку був заповнений материковою глиною так, що новий черінь став значно меншим від попереднього, його розмі­ри 0,6 ? 0,55 м. Основа череня — міцно випалений шар материкового суглинку. Розміри верхньої печі 1 ? 1,1 м, товщина стін — 0,15—0,35 м.

Заповнення житла складалося з темно­го, пухкого гумусного ґрунту з домішкою вугликів, попелу, включенням дрібних фракцій глиняної обмазки, кісток тварин. У заповненні виявлено уламки гончарних горщиків (табл. 90, 1—4), фрагмент ліп­ної сковорідки (табл. 90, 5) та три кістяні проколки (табл. 90, 6—8).

Житло 106 (фото 73; рис. 65) виявле­не на глибині 0,4 м від сучасної поверхні. Воно мало чотирикутний у плані котлован розмірами 4,0 ? 4,1 м, заглиблений на 0,4 м від рівня виявлення, зорієнтований стіна­ми за сторонами світу з відхиленням 20°.

Ями від стовпів відкриті у двох кутах (північно-західному та південно-східно-

Фото 73. Житло 106

Рис. 65. План та розрізи житла 106

му), посередині двох протилежних стін (північної та південної), а також біля пів­денно-західного кута глинобитної печі. Вони округлі у плані, діаметром 0,18— 0,4 м, глибиною 0,2—0,42 м.

Глинобитну піч збудовано у північно- східному куті, щільно до стін котловану. Вона чотирикутна у плані, розмірами 1,2 ? 1,0 м, стінки збереглися на висоту до 0,4 м, їх товщина 0,2—0,32 м. Черінь розмірами

Фото 74. Житло 112

0,5 ? 0,45 м підмазаний шаром міцно ви­паленої глини завтовшки до 2,5 см.

Ближче до південної стінки на долівці влаштовано округле заглиблення діамет­ром до 0,6 м, замощене камінцями. Тов­щина вимостки 3—5 см.

Біля західної стіни котловану знаходи­лась господарська яма овальна у плані, роз­мірами 1,5 ? 1,3 м, глибиною 0,64 м. Стінки ями похилі, дно горизонтальне, рівне.

Заповнення котловану складалося з темного гумусу із включенням вугликів та

Рис. 66. План та розрізи житла 112

попелу. Знайдено уламки посуду пізньо- римського часу, але не виявлено жодного уламка слов’янських посудин.

Житло 112 (фото 74; рис. 66) виявле­не на глибині 0,6 м від сучасної поверхні. Воно мало прямокутний у плані котлован розмірами 3,0 ? 3,2 м, заглиблений на 0,32 м від рівня виявлення. Житло орієн­товане стінами за сторонами світу. Стіни котловану вертикальні, долівка житла рівна, добре утрамбована. У трьох кутах житла (за виключенням південно-захід­ного) та посередині трьох стін (за виклю­ченням західної) відкрито сім стовпових ям. Вони округлі у плані діаметром 0,2— 0,23 м та глибиною 0,12—0,48 м від рівня долівки.

Глинобитну піч (фото 75) збудовано у північно-східному куті, на відстані 0,2—

Фото 75. Піч у житлі 112

0,35 м від стін котловану. Розміри печі 1,0 ? 1,0 м, стіни збережені на висоту до 0,3 м, їх товщина 0,2—0,4 м. Черінь печі мав розміри 0,4 ? 0,6 м і був підмазаний шаром міцно випаленої глини завтовшки до 2,5 см.

Заповнення житла складалося з гу­мусного ґрунту із включенням попелу та вугликів. У заповненні виявлено уламки гончарних горщиків (табл. 91, 1—6) та лезо залізного ножа (табл. 91, 7).

Житло 113 (фото 76; рис. 67) виявле­не на глибині 0,6 м від сучасної поверхні. Воно мало квадратний у плані котлован розмірами 3,2 ? 3,2 м, заглиблений на 0,38 м від рівня виявлення. Житло орієн­товане стінами за сторонами світу. Стіни котловану вертикальні, долівка житла рівна, добре утрамбована. Стовпову яму відкрито лише у південно-західному куті котловану. Вона округла у плані діа­метром 0,4 м та глибиною 7 см від рівня долівки.

Глинобитну піч збудовано у північно- західному куті, щільно до стін котловану. Розміри печі 1,0 ? 1,2 м, стіни збережені на висоту до 0,36 м, їх товщина 0,2—0,3 м. Черінь печі мав розміри 0,6 ? 0,78 м і був підмазаний шаром міцно випаленої гли­ни завтовшки до 4 см.

Заповнення житла складалося з гу­мусного ґрунту із включенням попелу та

Рис. 67. План та розрізи житла 113

вугликів. У заповненні виявлено уламки гончарних горщиків (табл. 92, 1—3).

Житло 115 (фото 77; рис. 68) вияв­лене у 4,2 м на південь від житла 113 на глибині 0,6 м від сучасної поверхні.

Фото 76. Житло 113

Рис. 68. План та розріз житла 115

Фото 77. Житло 115

Це квадратна у плані будівля розміра­ми 3,0 ? 3,4 м. Котлован житла краще фіксувався біля північної стіни, тут його глибина від рівня виявлення становила до 0,3 м. У південній частині житла сті­ни котловану простежити не вдалося, тому що він опущений у культурний шар, пов’язаний з об'єктами вельбарської куль­тури. Контури житла вдалося простежити за добре утрамбованою долівкою та стов­повими ямами. Вони відкриті у трьох ку­тах котловану (за винятком північно-схід­ного), а також посередині чотирьох стін і в центрі котловану. Ями мали овальну або округлу в плані форму, їх діаметр 0,12— 0,5 м, а глибина 0,07—0,33 м від рівня долівки.

У північно-східному куті житла знахо­дилася глинобитна піч. Вона розміщена щільно до стін котловану, мала розміри 1,0 ? 1,1 м, стінки збереглися на висоту до 0,33 м від рівня долівки. Черінь печі мав розміри 0,4 ? 0,6 м, був підмазаний шаром міцно випаленої глини завтовшки до 3 см.

У заповненні цього житла біля печі ви­явлено кілька уламків стінок слов’янських гончарних горщиків.

Споруда 37 (рис. 69) виявлена у 5 м на південний схід від житла 76, на глибині 0,9 м від сучасної поверхні. Вона мала ок­руглий у плані котлован діаметром 1,8 м, завглибшки 2,0 м від рівня виявлення. Стіни котловану слабо звужені до дна, у нижній частині заокруглені, плавно пере­ходили у рівне горизонтальне дно. Стіни та дно котловану міцно випалені. З пів­дня біля котловану знаходився черінь печі, овальний у плані, розмірами 0,8 ?

Рис. 69. План та розріз споруди 37

1,3 м, підмазаний шаром міцно випаленої глини завтовшки до 2,5 см. З котлованом черінь з'єднаний перешийком завширш­ки 0,4 м.

Заповнення котловану складалося з темно-сірого гумусного ґрунту з включен­ням вугликів, попелу, шматків глиняної обмазки. Тут виявлено уламки ліпних (табл. 92, 4—6) та гончарних (табл. 92, 7) ранньослов'янських горщиків, цідилки з отворами в денці (табл. 92, 8), точиль­ний камінь (брусок), кістяну проколку (табл. 93, 4). Над заповненням споруди знайдено три лощила, виготовлені з ре­бер тварин (табл. 93, 1—3), та кістяні про­колки (табл. 93, 5, 6).

Споруда 56 виявлена у 8 м на схід від жител 87 і 89, мала овальний у плані кот­лован розмірами 2,4 ? 1,6 м, завглибшки 0,6 м від рівня виявлення. Стіни споруди дещо звужені до рівного, утоптаного дна.

Заповнення споруди складалося з тем­ного гумусу з домішкою вугликів та дрібної червоної глиняної обмазки. У заповненні котловану знайдено невелику кількість уламків стінок ліпних ранньослов'янських посудин та кістки тварин.

Яма 74 виявлена на глибині 0,7 м від сучасної поверхні. Вона округла у плані, діаметр на рівні виявлення 1,0 м, глиби­на 1,2 м, стіни у верхній частині верти­кальні, від середини звужуються, а дно конічне.

У заповненні знайдено уламки ранньо- слов'янських посудин (2 ліпні та 2 гон­чарні). Придонна частина ями заповнена кістками тварин, у тому числі виявлено черепи тура, корови, вівці, собаки. Це скупчення кісток перекрите шаром, що складався з фрагментів зруйнованої печі.

Яма 77, виявлена на глибині 0,9 м від сучасної поверхні, знаходилась поряд з ямою 74. Вона округла у плані, діаметр на рівні виявлення 0,5 м, глибина 0,45 м, у розрізі яма мала грушоподібну форму. У заповненні знайдено уламок гончарно­го слов'янського горщика.

Яма 95 виявлена на глибині 0,5 м від рівня сучасної денної поверхні. Вона овальна у плані, діаметром 1,2 м та гли­биною 0,35 м від рівня виявлення. Сті­ни ями вертикальні, дно рівне. Яма за­повнена темно-коричневим ґрунтом із перегноєм. У заповненні знайдено не­велику кількість уламків від ліпних ранньослов'янських посудин, точильний камінь (брусок), фрагмент глиняної ско­ворідки та багато рибних кісток.

<< | >>
Источник: Козак Д.Н.. Поселення неврів, слов’ян та германців на Стирі / Інсти­тут археології НАН України. — Київ,2012. — 264 с.; іл.. 2012

Еще по теме РАННЬОСЛОВ’ЯНСЬКІ ОБ’ЄКТИ РАЙКОВЕЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ: