ХАРАКТЕРИСТИКА РАННЬОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ БУДІВЛІ ПРАЗЬКО-КОРЧАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Будівлю 96(фото 62; рис. 54) виявлено у центральній частині дослід­женої ділянки поселення на глибині 1,2 м від сучасної поверхні, при зачистці долів­ки пізнішого житла 92. Краще збереглися східна та південна стіни будівлі, а також, частково, північно-східний кут.

Котлован будівлі чотирикутний у плані, розмірами 2,2 ? 2,7 м, глибиною 0,7 м від рівня виявлення, орієнтований стінами за сторонами світу. Стіни котло­вану вертикальні, долівка, там, де вона не знищена житлом 92, міцно утрамбова­на, рівна.

У північно-західному куті житла до­сліджено дві циліндричні ями із пласким дном, діаметром 0,3 м і 0,4 м та глибиною 0,6 м і 0,28 м, стінки яких у верхній час­тині міцно випалені, а в придонній час­тині слідів дії вогню не виявлено. Поряд із цими двома ямами знаходилася велика господарська яма овальна у плані, роз­мірами 1,0 ? 0,8 м та глибиною 0,25 м від рівня долівки житла. Ще одна округла у плані яма розташована на схід від попе­редньої. Її діаметр 0,6 м, а глибина 0,3 м від рівня долівки.

Заповнення житла складалося з тем­ного гумусного ґрунту з включенням по­пелу, шматків глиняної обмазки, кісток тварин. У заповненні виявлено багато уламків ліпної ранньослов'янської ке­раміки та лощило, виготовлене з ребра тварини. Більшість фрагментів глиняних посудин належали горщикам (табл. 85, 1—10), трапилося також кілька уламків сковорідки (табл. 85, 11).

?τ?

Рис. 53. Хрінники, урочище Шанків Яр. Плани розкопів 2002—2009 рр. з позначеними слов’яно-руськпмп об’єктами: а — ранньослов’янські житла; б— житла епохи Київської Русі

Розділ IV

Фото 62. Будівля 96

Горщики характеризуються невисо­кою прямою шийкою, слабо або ж помірно відігнутими назовні вінцями, пологими плічками й конічним тілом.

1) невисокі вінця вертикальні або сла­бо відігнуті назовні, край вінець плас­кий або ж слабо заокруглений, шийка ледь намічена, пряма, плічка підняті (варіант 3 за І.П. Русановою) (табл. 85, 9);

2) вінця вертикальні, слабо потовщені із зовнішньої сторони, шийка ледь позна­чена, плічка пологі (варіант 4 за І.П. Ру- сановою) (табл. 85, 6);

3) горщики з короткою шийкою й слабо відігнутими назовні вінцями (варіант 5 за І.П. Русановою) (табл. 85, 4, 5, 7);

4) горщики з короткою шийкою й поміт­но відігнутими назовні вінцями (варіант 6 за І.П. Русановою) (табл. 85, 1, 2, 8).

Співвідношення варіантів ліпних гор­щиків у будівлі 96, зокрема, наявність значної кількості посудин із відігнутими вінцями варіанту 6 (30 %) дозволяють від­нести цей керамічний комплекс до пізньо­го етапу празько-корчацької культури й датувати VH ст.

У будівлі 96 не виявлено решток печі або вогнища. Лише у північно-західному куті знаходились дві ями, стінки яких у верхній частині зберегли сліди дії вог­ню, а отже їх не можна розглядати як рештки звичайних заглиблених вогнищ. Вірогідно, їх слід віднести до спеціальних ям, пов’язаних із добуванням дьогтю. В

Розділ IV

Україні такі ями називали майданами [Зеленин, 1991, с. 171]. Вони мали у вер­хній частині форму перевернутої лійки, а нижня частина була циліндрична чи бочкоподібна. У нижній частині на дні або ж у спеціально поставленій посудині збирався дьоготь, а верхню частину за­повнювали березовою корою, яка поступо­во згорала, тому на стінках ями залиша­лися сліди дії вогню. Такі ями виявлені на давньоруському поселенні Автуничі [Готун, 1993, с. 65], на поселенні в Острозі вони датовані Х і ХІ ст. [Прищепа та ін., 2005, с. 23—24]. Відмінності у формі ям із будівлі 96, вірогідно, слід пояснити тим, що вони влаштовані у приміщенні та ви­користовувались короткий час для отри­мання невеликої кількості дьогтю.