Опис ОБ’ЄКТІВ ЕПОХИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Житло 80 (фото 78; рис. 70) виявлено на глибині 0,95 м від рівня су­часної поверхні. Воно мало чотирикутний у плані котлован, орієнтований кутами за сторонами світу, західна частина якого залишилась за межами розкопу.

Уздовж східної стіни житла відкрито

Фото 78. Житло 80

Рис. 70. План та розріз житла 80

чотири стовпові ями округлої форми діа­метром 0,3—0,6 м та глибиною 0,3—0,5 м від рівня долівки. Дві ями розташовані по кутах житла, а дві — вздовж материково­го останця.

Піч житла знаходилася, вірогідно, у північно-західному куті, але її дослідити не вдалося.

Заповнення житла складалося з тем­ного гумусу з домішкою вугликів, попе­лу, червоних шматків глиняної обмазки. У заповненні виявлено велику кількість гончарної кераміки ХІІ — першої полови­ни ХІІІ ст. (табл. 95, 1, 2).

Житло 94 (рис. 71) мало прямокут­ний у плані котлован, орієнтований сті­нами за сторонами світу з відхиленням 15°. Стіни напівземлянки вертикальні, долівка дуже міцно утрамбована, рівна,

Рис. 71. План та розріз житла 94

глиняна. Розміри котловану 4,6 ? 4,8 м, глибина 0,6 м від рівня виявлення.

У північно-східному куті житла на ледь помітному материковому підвищенні зна­ходилася глинобитна піч. Вона мала під­ковоподібну в плані форму, розміри 1,2 ? 1,1 м і збереглася на висоту 0,4 м від рівня долівки.

У 0,3 м на південь від печі виявлено овальну в плані яму розмірами 1,5 ? 0,9 м, глибиною 0,3 м. Перед піччю, у 0,4 м від неї, знаходилася ще одна підвальна яма неправильної в плані форми, розміра­ми 1,5 ? 0,8 м, глибиною 0,4 м від рівня долівки. Стіни ями звужені до дна, дно нерівне, із заглибленнями.

На долівці будівлі не виявлено стовпо­вих ям, а у північно-західному і півден­но-західному кутах житла простежено розширення-ніші завширшки 0,7—0,8 м, вирізані на всю глибину котловану. Ці своєрідні ніші, вірогідно, зроблені для розміщення кінців колод зрубної стіни.

Заповнення житла складалося з тем­ного гумусу з домішкою вугликів, попелу, шарів органічних решток. Тут виявлено уламки гончарних горщиків (табл. 95, 3), два залізні ножі (табл. 95, 4, 5), рибальсь­кий гачок (табл. 95, 6), срібну мініатюрну пластинку, кістки тварин.

Житло 98 (фото 79; рис. 72) виявлене на глибині 0,8 м від сучасної поверхні за контурами шару випаленої глини чер­воного кольору. Це чотирикутна у плані напівземлянка, орієнтована стінами за сторонами світу, розмірами 3,8 ? 2,96 м, заглиблена на 0,6 м від рівня виявлен­ня. Стіни котловану випалені до чер­воного кольору, а у північно-західному куті знаходилося скупчення глиняної об­мазки.

У житлі виявлено три стовпові і дві господарські ями. У південно-східному куті стовпова яма мала діаметр 0,2 м і глибину 0,19 м. Яма біля південної сті­ни мала діаметр 0,3 м і глибину 0,09 м. Діаметр ями біля південно-західного кута печі не перевищував 0,2 м, а глиби­на досягала 0,45 м. Господарська яма на захід від печі округла в плані діаметром 0,6 м та глибиною 0,2 м від рівня долів­ки. Яма у північно-західному куті оваль­на в плані розмірами 0,8 ? 0,3 м і глиби­ною 0,4 м.

Глинобитна піч стояла у північно-схід­ному куті, щільно до стін котловану. Її розміри 1,3 ? 1,8 м, стінки печі збереглися на висоту 0,6 м і мали товщину 0,3—0,4 м.

Заповнення житла складалося з темно­го гумусу із включенням вугликів та попе­лу, у ньому трапились уламки гончарних горщиків (табл. 95, 7) та кістки тварин.

Фото 79. Житло 98

Житло 104 (фото 80; рис. 73) виявле­не на глибині 0,6 м від сучасної поверхні. Це чотирикутна у плані напівземлянка, орієнтована кутами за сторонами світу, стіни котловану вертикальні, глиняні, долівка рівна, міцно утрамбована. Розмі­ри житла 3,0 ? 3,2 м, висота земляних стін 0,4 м від рівня долівки. Південно-західна стіна котловану має виступ, у східній час­тині житло дещо звужене.

Глинобитна піч знаходилася у східно­му куті напівземлянки, вона має прямо­кутну форму розмірами 1,0 ? 0,6 м і збе­реглася на висоту 0,4 м від рівня долівки. Верхня частина печі зруйнована, стіни печі мають товщину 0,22—0,25 м, черінь глиняний, міцно випалений, розмірами 0,4 ? 0,6 м.

У західному куті житла знаходилася яма округлої форми діаметром 0,6 м, гли­биною 0,67 м від рівня долівки.

Заповнення споруди складалося з тем­ного гумусу з домішкою попелу та вугли­ків, у ньому знайдено один уламок гончар­ної посудини та кістки тварин. На долівці виявлено кістяну проколку, а серед кісток увагу привертає ікло ведмедя.

Давньоруські житла, як і охарактери­зовані ранньослов'янські, були напівзем­лянками, що мали чотирикутний котло­ван, заглиблений на 0,4—0,75 м від рівня виявлення. Глинобитні печі збудовані у північно-східному та східному кутах. Найбільшу піч відкрито у житлі 98, її пло­ща 2,34 м², хоча площа котловану цього житла має середні показники — 11,4 м².

Фото 80. Житло 104

Рис. 73. План та розрізи житла 104

Черінь цієї печі мав вимостку з фрагмен­тів горщиків.

За розмірами котловану виділяється житло 94, його площа 22 м². У двох кутах котловану цього житла виявлено верти­кальні ніші, які, вірогідно, свідчать про зрубну конструкцію стін будівлі. Котло­вани з подібними нішами досліджені в Острозі й Рівному [Прищепа та ін., 2005, с. 15—19; 2009, с. 289].

Характеристика знахідок епохи Київської Русі з об’єктів та культурного шару

Колекція археологічних знахідок включає гончарний глиняний посуд, вироби із заліза та кольорових ме­талів, кістки.

Глиняний посуд представлений улам­ками горщиків і кришки. Вироби білог- линяні та світлоглиняні, на зломі чере­пок трьохшаровий, у формувальній масі домішка дрібного піску. Горщики мають конічне тіло, опуклі плічка (найбільше розширення припадає на 1/3 висоти посу­дини), звужену циліндричну шийку й різ­ко відігнуті назовні вінця (табл. 96, 4, 5). Край вінець має закраїну із внутрішньої сторони у формі округлого валика. Таке профілювання вінець було поширеним у ХІІ — першій половині ХІІІ ст.

Профілювання фрагмента горщика з житла 94 відрізняється меншим нахилом вінець назовні та майже горизонтальним рівно зрізаним краєм вінець із невисокою внутрішньою закраїною (табл. 95, 5). Ці ознаки дозволяють датувати його першою половиною ХІІ ст.

Горщики орнаментовані кількома ря­дами заглиблених горизонтальних ліній та хвилястою лінією на плічках і ший­ці. Два горщики вдалося реставрувати. Перший мав висоту 19 см, діаметри: ві­нець — 17 см, максимальний — 18 см, денця — 9 см (табл. 96, 4). Він мав на плічках петельчасту ручку. Другий мав висоту 23,5 см, діаметри: вінець — 20 см, максимальний — 21,5 см, денця — 7,5 см (табл. 96, 5). На кількох денцях виявлені клейма, одне з яких збереглося повністю (табл. 96, 6) — це зображення колеса із трьома спицями.

У будівлі 80 трапився уламок кришки. Вона виготовлена на гончарному крузі й має у розрізі конічну форму, діаметр 14,5 см.

Із залізних виробів знайдено черенкові ножі (табл. 95, 4, 5), рибальський гачок (табл. 95, 6), дужку від навісного замка (табл. 96, 2).

Вироби з бронзи представлені натільним хрестиком (табл. 96, І) і грушоподібним дзвіночком (табл. 96, 5). Натільний хрес­тик литий чотирикінцевий (один кінець втрачений), має вушко для підвішуван­ня, лицева сторона прикрашена дрібними рельєфними опуклостями по краю виробу та більшими напівсферами у центрі розши­рень на кінцях. Такі вироби були поширені у ХІІ — першій половині ХІІІ ст.