МЕЗОЛІТ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІСТРОВ’Я

Початок мезолітичної ехохи (приблизно 10—8 тис. років то­му) збігається із закінченням льодовикового періоду. В цей час в Європі настає потепління. Клімат поступово наближається до сучасного, рослинний і тваринний світ нагадує сучасний.

Людина потрапляє в нові умови. Змінюється її побут. Зник­нення великих тварин, які були головними об’єктами полювання і важливим джерелом поповнення м’ясних запасів, вимагало від людини вироблення нових засобів полювання та нової зброї, придатної для полювання на будь-якого звіря, особливо дріб­ного. Було винайдено лук і стріли. Значення цього відкриття рисоко оцінив Ф. Енгельс. Він писав: «Лук, тетива і стріла ста­новлять уже дуже складну зброю, винайдення якої передбачає довго нагромаджуваний досвід та більш розвинені розумові здібності, отже, і одночасну обізнаність з численними іншими винаходами» [3, т. 21, с. 28].

Від облавного полювання на крупних тварин стародавні жи­телі лісостепового Подністров’я й Південного Побужжя пере­ходять до полювання на дрібних нестадних тварин. Людина дістала змогу полювати невеликими групами і навіть поодинці. Очевидно, в зв’язку із зазначеними зрушеннями у господарсь­кій діяльності, відпала економічна потреба у великому людсь­кому колективі. Ось чому в епоху мезоліту відбувається процес роздроблення колись численних людських общин.

Характерною рисою епохи мезоліту стало інтенсивне освоєн­ня людиною цих звільнених від льодовика великих територій. Мисливці цієї епохи, таким чином, мали змогу часто змінювати місце поселення. Тому їхні стоянки, як правило, невеликі.

Пам’ятки мезоліту були вивчені на Україні недостатньо. Нагромадження у 40—70-х рр. нових археологічних матеріалів та систематизація їх лягли в основу спеціальних монографічних робіт [127; 148], в яких досліджено старожитності мезолітичної епохи у різних історико-географічних регіонах України (Азово- Чорноморська область, Полісько-Лісостепова область, Середнє Подністров’я і Прикарпаття).

Рис. 3. Знахідки з пам’яток мезоліту Середнього Подністров’я:

1, 2 — крем'яні наконечники стріл (Врублівці); 3 — кам’яний розтирач з гальки (Kop- мань VH); 4 — кістяний гарпун (Молодове V); 5, 6 — кремневі скребачки (Сокіл); 7 — рогова сокира (Молодове V); 8—U — різці з кременю (Молодове 1).

Основними опорними пунктами для вивчення мезоліту у Се­редньому Подністров’ї стали: Молодове V (шар 1 а), Молодо­ве І, Оселівка I, III, Кормань IV, Кормань VII, Атаки VI. Ме­золітичні стоянки обстежувались також в Нагорянах, Бабині, Василеві (правий берег Дністра на території Чернівецької об­ласті). З лівобережних мезолітичних пам’яток слід назвати Со­кіл, Студеницю, Бакоту (Хмельницька область), які вивчалися у розвідковому плані.

Важливі матеріали виявлено під час стаціонарних розкопок. На багатошаровій стоянці Молодове V рештки мезолітичного поселення були зафіксовані у шарі 1 а. У межах дослідженої ділянки площею 970 м² було виявлено кілька житлово-побуто­вих комплексів та кілька вогнищ за межами їх [148, с. 31].

Найчисленнішою категорією культурних залишків є крем’я­ні вироби. Вони складаються з 118 нуклеусів, 243 знарядь пра­ці та великої кількості пластин та уламків їх й інших відходів виробництва. Поширеною групою знарядь молодовського мезо­літу є скребачки трапецеподібної і напівкруглої форм. Пред­ставлені й кремінні пластинки-вкладиші мікролітичного типу.

Виявлено й серію виробів з кості та рогу. Серед них—ори­гінальний за формою гарпун (рис. З, 4), що є свідченням висо­кої техніки виготовлення метальних знарядь з кості та рогу [148, с. 39]. В цьому ж шарі виявлено і «жироподібне знаряддя з ро­гу оленя (рис. З, 7). З предметів молодовської мезолітичної стоянки, що свідчать про розвиток культури, є розтирачі, тов­качі та відбійники з гальки. Ці предмети свідчать про значну роль збирання рослинної їжі, а також про дальший розвиток кремінної «індустрії». У першому шарі стоянки Молодове V ви­явлено поселення, де представлено залишки жител і вогнищ.

З мисливської здобичі молодовського мезоліту виявлено рештки кісток північного оленя, коня, зубра та інших тварин. Мисливство як головна галузь господарства доповнювалося збиранням їстівних рослин [148, с. 53]. У шарі мезолітичного поселення Оселівка III знайдено численні кремінні вироби (ну­клеуси, уламки, відщепи, пластини, знаряддя), уламки кісток північного оленя та коня, уламки плиток, розтирачі та інші ре­чі, що свідчать про культурний розвиток [148, с. 56]. Серед кремінних знарядь переважають різці (61%). Засвідчено й міс­цеве виготовлення цих знарядь [148, с. 58].

Стоянка Оселівка І, як показали дослідження, була, очевид­но, місцем порівняно нетривалого проживання людей доби мезо­літу. Про це свідчить незначна товщина культурного шару (5— 10 см). Серед культурних залишків переважають кремінні ви­роби.

При розкопках поселення багатошарової стоянки Кормань IV було зафіксовано залишки давньої майстерні, в якій виго­товляли кремінні знаряддя праці. Виявлено кремінь, взятий із породи,— сировина для виготовлення виробів, а також знаряд­дя праці й відходи виробництва. На поселенні знайдено 199 нуклеусів, 658 пластин і уламків їх, 225 знарядь праці [148, с. 82].

Загальна характеристика мезолітичних пам’яток дає можли­вість твердити про розвиток кремінної індустрії на території Середнього Подністров’я, яка сягає своїм корінням в мадленсь- кий період. Стоянку кінця мадленського часу і початку мезолі­ту було відкрито у 1947 р. О. П. Чернишом на лівому березі Дністра, там, де розміщено кладовище с. Сокіл Кам’янець-По- дільського району. Серед зібраного тут кремінного інвентаря є невеликі нуклеуси, кінцеві скребки, округлі скребки, пластини з притупленим краєм та уламок наконечника. Аналогічна стоян­ка відкрита С. ЛІ. Бібіковим у 1940 р. поблизу с. Студениця, на правому березі р. Студениці, на східному схилі так званої Го­рошкової гори.

Специфікою розвитку продуктивних сил у мезолітичних пле­мен Середнього Подністров’я було, очевидно, продовження тих навичок щодо обробки кременю, які виробилися ще у пізньому палеоліті. Разом з цим, ми простежуємо й появу нової—мікро- літичної — техніки, характерної для мезоліту Європи загалом. Давні мисливці, рибалки і збирачі рослинної їжі епохи мезоліту у Середньому Подністров’ї в тих історичних умовах, очевидно, продовжували еволюціонувати і в кількісному плані. Таким чином було підготовлено грунт для дальшого зрушення продук­тивних сил племен епохи неоліту.