II. Мезоліт.
По старшій камінній добі прийшла молодша, а переходовий час між ними обома називаємо середньою камінною добою або мезолітом. Підсоння було тоді тепле й сухе, у нас росло богато шпилькових і листкових лісів, а в них жили олені, дики та лосі, на яких полював тодішній чоловік.
Він жив залюбки на піскових незарослих надмах як кочовий ловець, де лишив по собі сліди огнищ-стоянок та робітень кремінного, переважно мі- кролітичного знаряддя. Між його кістяними виробами є шила, голки та перші гребені. Одначе вони не прикрашені вже ніякими рисунками та плоскорізьбами, як на кінці палеоліту, і се викликає у нас вражіння, неначеби у мезолітичної людини завмерло усе мистецьке почуття, а журба за денну страву зайняла всі її думки й час.У північній Европі появляється в мезоліті вже перший глиняний посуд, але у нас його ще тоді не знали.
З ріжних мезолітичних культур Европи знані на наших за- хідніх землях три. Найстарша з них, свідерська культура є ще епіпалєолітична, себто вяжеться безпосередно ще з палєо-
Il
Кремінне знаряддя мезолітичної доби L,epoque ITiesoIithique
І—5. Cb перська культура І п в І. 6—15. Тарденуаська культура (7, 10, 13, 15 п в : 6, 8, 9, 12 Ч п. в.). 16 19. Кампінська культура (" І0 п. в.).
За Козловським — flpres Kczlowski
літом як місцева мішанина елементів оріняцькоТ та солютрей- ської культури. Типовий кремінний знаряд у сій культурі се велике вістря на стрілу, зроблене зі стрункого відщипку, що мас краї кругом ретушовані та зазначену ніжку для ліпшого прикріплення до дерева чи тростини. Інше знаряддя дрібне, мікролітичне.
Стоянки ловецьких гуртків зі свідерською культурою зустрічаються у нас тільки на піскових надмах Волині та північно- східньої Галичини (Сокальщина).
їхні гроби ще зовсім незнані, а причина сього мабуть та, що незарослі піски вітер легко роздуває, переносить з місця на місце й при сьому відслонюються гроби, кости на сонці й дощі далеко скорше трупішіють, розпадаються в порох, так що мезолітичні гроби могли зберегтися до наших часів тільки серед дуже сприятливих обставин.Дещо пізнійше замешкав там інший ловецький нарід, що прийшов з півдня та заходу як остання з !міграційних филь се- редноземських народів з папською культурою до Европи. Він приніс зі собою т. зв. тарденуаську культуру. її кремінний промисл також мікролітичний, а стоянки зустрічаються також тільки на піскових надмах. Гроби тарденуаської культури також ще незнані.
Наймолодша й остання з ряду у нас мезолітична культура се вже протонеолітична, кампінська культура, що прийшла на Волинь із північної України. Кремінний кампінський промисл витворив знову велике, грубе знаряддя з обтесаних ядрищ, а в сьому вже перші кремінні сокирки, зроблені тільки при помочі оббивання, при чому з відпадків роблено ріжні роди дріб- нійшого знаряддя. Кераміка й тут ще незнана.
Кампінські ловці жили теж на піскових надмах, де осталися тільки сліди їхніх стоянок, без ніякого сліду гробів.
Початок мезоліту припадає часово на т. зв. а н ц и л ю с о- в у добу у геольогії, а кінець на початок літоринової доби, і се одиноке, що дасться певно сказати про його хронольогію. /Абсолютне датування — навіть приблизне — і тут неможливе.