Метал і сільське господарство

Прикметною рисою черняхівської культури стосовно більш ранніх культур є наявність великої кількості металевих виробів. їх здебільшого використовували як знаряддя праці у сільськогоспо­дарському виробництві.

Металеві наконечники орних знарядь (наральники) в Україні знайдено у двадцяти черняхівських поселеннях. Наконечників було два види: вузько- та широколопатні. Широколопатні дозволяли пе­ревертати шари землі та є більш прогресивним винаходом. Зрідка по-

Черняхівська культура. Знаряддя праці.

1, 12 — кераміка; 2, 4 — бронза; 3, 5 — кістка; б —11, 13, 14 — залізо;

15 — вапняк

дибуються плугові ножі, а також обкуття для дерев’яних лопат. Ши­роко представлені серпи. У могильнику Чернелів-Руський виявлено скарб із дев’яти серпів та чотирьох кіс. Конструкція деяких серпів майже така сама, як і в сучасних — дерев’яного держака насаджено

Черняхівська культура. Залізні зброя і спорядження вершника

на штир, яким закінчується лезо. Слід підкреслити, що в черняхів- ського населення — першого з-поміж сучасних йому варварських племен — виявлено масове використання кіс поряд із серпами.

Знарядь, пов’язаних з обробкою металу, наразі не знайдено. Не­має в черняхівських поселеннях ані ковадел, ані молотів, ані клі­щів. Лише в городищі Журівка (Миколаївська область) знайдено зубило та пробійник із гартованої сталі.

Велика група залізних інструментів пов’язана з обробкою дерева. Це сокири, тесла, свердла, стамески. Поки що в єдиному екземплярі знайдено токарський різець (с. Бовшів, Івано-Франківська область). Природно, що найпоширенішими знахідками в поселеннях є мета­леві ножі — багатофункціональне знаряддя. Особливу увагу привер­тають ножі з довгим металевим руків’ям та тонким лезом із гартова­ної сталі чи бронзи.

«А як щодо зброї?» — поцікавиться допитливий читач. Адже й справді, численне плем’я готів повсякчас перебувало у ворожому оточенні, тож не могло обійтися без діючої армії. На жаль, археоло­гічні знахідки на території України не можуть потішити прихильни­ків зброї жодним розмаїттям або хоча б достатньою кількістю. І уяв­лення авторів художніх творів у стилі фентезі про те, що в кожному давньому поселенні був свій герой, наразі не підтверджуються. На наших землях жив мирний народ хліборобів і ремісників. Війни то­чилися віддалік від них, там же перебувала й армія готів. Є гіпотеза, що для охорони своїх володінь готи наймали воїнів з інших народів, наприклад, тих же аланів. Але її також не доведено матеріально.

Та попри все зброя в черняхівців була. У пам’ятнику біля с. Ягнятин (Житомирська область) знайдено короткий меч (43 см), перероблений з уламка довгого. На довгий бойовий меч завдовжки близько 80 см із заокругленим лезом археологи натрапили в Компа- нішівському могильнику (Кіровоградська область). Такою була звичайна тогочасна зброя. Загалом довгих мечів розкопано близько десятка. Крім того, дослідники старовини знаходять чимало бойо­вих ножів — скрамасаксів. Трапляються серед знахідок і кинджали, що, як припускають, належали представникам прадавньої еліти. Варто згадати й численні наконечники стріл, списів і дротиків, деталі щитів, бойові сокири, шпори, здобуті під час розкопок ста­родавніх поселень.

Як видно зі знахідок та місць їх перебування, застосування май­стерності ливарів і ковалів мало переважно мирний характер. Часто здибувані срібні чи бронзові пінцети, очевидно, використовували­ся готським жіноцтвом з косметичою метою. Серед знахідок є й та­кі складні механізми, як пружинні ножиці, замки й ключі до них. Іноді в похованнях трапляються залишки скриньок, котрі замика­лися бронзовим ключиком.

Загалом, навіть на підставі переліченого, можна зробити висно­вок, що рівень розвитку черняхівського народу, стрижень якого становили готи, був надзвичайно високим порівняно з навколиш­німи племенами (адже йдеться про середину II століття). Причини

Предмети побуту готів: фібули, пряжки, гребінь, деталі поясу

досягнення такого високого рівня технологій і довготривалості пе­ріоду процвітання черняхівського народу буде розглянуто в наступ­ному підрозділі.

8.