Єлизавета Буйновська (Хотин), Микола Ільків, Віталій Калініченко (Чернівці) ДОСЛІДЖЕННЯ РУСЬКОЇ БРАМИ ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ У 2017 р.
Вивчення минулого Хотинської фортеці ґрунтується на комплексному використанні писемних, іконографічних, археологічних і, власне, архітектурних джерел. Нові матеріали отримано під час археологічних досліджень, зокрема у північно- західній частині Нової фортеці у розриві куртини між західним (V) і північно-західним (VI) бастіонами, який відомий в історіографії та серед місцевого населення як Руська брама.
У результаті проведених досліджень у північній і південній стінках проходу розкрито кам'яні мурування брами із прямокутних тесаних блоків каменю на вапняному розчині на висоту до 15 рядів кладки. Значний відсоток зовнішньої поверхні блоків та у меншій мірі швів між ними покриті численними графіті. Попередньо можна говорити про окремі літери і надписи кирилицею та латиницею, а також окремі знаки.
Для стратиграфічних спостережень і запобігання руйнуванню відкритих мурувань під тиском землі посеред розкопу паралельно валу-куртині була залишена бровка. Виявлений на даній ділянці матеріал представлений фрагментами керамічних виробів (посуду, пічних кахель, люльок), ґудзиками різних типів, свинцевими кулями, гільзами, пряжками, гаком для кріплення піхов холодної зброї, свинцевими пломбами, монетами.
За припущенням Ю.В.Мисько та Є.В.Буйновської, Руська брама була зроблена у західній куртині під час перебування фортеці під російським підпорядкуванням, можливо, й під час ремонтних робіт 1812 р. Таку думку піддав сумніву І. Сапожніков, запропонувавши натомість, що «перебудови мали місце у 1820- і роки, хоча і не пізніше 1844 р.». Наявний документальний та іконографічний матеріал цілком спростовує останнє із припущень. На плані фортеці 1807 р. ця брама ще відсутня. Відомо, що не пізніше 2 березня 1812 р., тобто ще до підписання Бухарестського мирного договору й, відповідно, офіційного підпорядкування території Пруто-Дністровського межиріччя Російській імперії, «...генералу Гартингу поручено произвести в Хотине предположенные работы к поправлению и усилению сей крепости».
Уже 4 березня військовий інженер генерал-майор Гартінг відправився у Хотин і станом на 26 березня приступив до виконання дорученої йому роботи.У відношенні № 284 від 5 квітня 1812 р. М.І.Кутузов повідомляв, що: «Генерал-майор Гартинг присовокупляет в своем донесении ко мне, что по подробному осмотру крепости Хотинской назначены и уже начаты новые верки на ближних высотах, связанные с крепостью и под ее защитою». Із тексту документу зрозуміло, що з точки зору інженерного, артилерійського та продовольчого забезпечення Хотинська фортеця посилено й екстрено готувалася до потенційної облоги. Цю ж інформацію дещо згодом подав О. Мартос. Очевидно, що мова йде про два верки («лівий» і «правий»), вірніше аванверки, споруджені на південний захід та захід від фортеці та з'єднані з нею «покрытымъ путемъ». Для належного функціонування «правого» верка й була, очевидно, споруджена нова Руська брама, додатково прикрита люнетом.
Особливо важливі для датування Руської брами копії двох документів-планів з Російського державного військово-історичного архіву, опубліковані В.О.Сандуляком, на яких зображено виконані у 1812 і 1813 рр. військово-інженерні роботи. Цілком зрозуміло, що вони велися й щодо Руської брами, наявність якої на той час була доконаним фактом.
Проведені археологічні дослідження, попри незавершений остаточно характер, також дозволяють порушити питання стосовно часу руйнування Руської брами. Безсумнівно, що ґрунт- заповнення всередині проїзду наплив із валу-куртини, містить різночасовий матеріал і не може слугувати хронологічним індикатором. Натомість додаткову інформацію надають окремі із графіті, зокрема дати 1878 р.(?) і 1909 р. Особливо варто звернути увагу на три пошкоджені свастики на південній стіні, які могли з'явитися в період німецько-румунської окупації (з 6 липня 1941 р. до 3 квітня 1944 р.). Аналогічна свастика збереглася на північній стіні всередині Ясської брами. Опосередковано це підтверджує розповідь місцевих жителів про руйнування Руської брами артилерійським вогнем радянських військ із лівого берега р. Дністер по румунських позиціях. Оброблений камінь із зруйнованого об'єкту в повоєнний час повторно використовувався для будівництва у м. Хотин. Це в певній мірі пояснює майже повну відсутність кам'яних блоків у заповненні брами.
Археологічні дослідження, пошук нових архівних документів та планів дозволять уточнити час спорудження та конструктивні особливості Руської брами Хотинської фортеці.