Культурні процеси на Україні за доби середньої бронзи

Культурні процеси, що відбувались на Україні за доби середньої бронзи, на підставі озброєння того часу мені уявляються таким чином: інфільтрація насе­лення з Закарпаття призвела до поступового витиснення пізньошнурових (пост- шнурових) культур на північ (де утворилась тшинецька культура) і схід (культу­ра багатоваликової кераміки).

Фото 12. а - хетська пласка сокира з колекції ПЛАТАР; б - хетська пласка сокира з Керчі.

Наприкінці доби середньої бронзи зі сходу насунула навала союзу племен з Поволжя та Зауралля — “покровська експансія”. На сході України культура багатоваликової кераміки була част­ково знищена і її заступила покровсь­ка зрубна культура. Військові походи “покровців” на захід сягали аж до Вер­хнього Подністров’я. Карпатські впли­ви та покровська агресія різко змінили етнокультурну ситуацію на Україні та призвели до утворення культур доби пізньої бронзи.

В результаті цих процесів на якийсь час більша частина лісостепо­вої та степової зон України була за­йнята індоєвропейськими народами, а народи — носії індоіранських мов були відтіснені на схід. Покровська (індо­іранська) агресія відкинула індоєвро­пейські народи на захід до Дніпра, і на території України утворилась така етнокультурна ситуація: Дніпро став кордо­ном між індоєвропейськими і індоіранськими народами. Ця ситуація зберігалась упродовж усієї доби пізньої бронзи.

Фото 13.

Зв’язки населення України з сусідніми регіонами за часи доби середньої брон­зи вивчені ще досить мало. Привертають увагу нові знахідки з регіону Південно­го Бугу — це пласка сокира і черешкове вістря списа малоазійських типів. Плас­ка сокирка малоазійського типу з Вінницької області (колекція “ПЛАТАР”) (фото 12а). Ця сокира має загострені “плечі”, аналогічна сокира походить з міста Мер- сина в Кілікії, Мала Азія [Muller-Karpe, 1974, taf. 292: A11].

Подібна ж малоазійська бронзова пласка сокира була знайдена в Керчі, Крим [Tallgren, 1926, p.180, fig. 103; Отрощенко, 1971] (фото 12б). Велике листо­подібне вістря списа з довгим тонким черешком та широкою трапецієподібною нервюрою. Довжина 40 см, ширина леза 4 см. Знайдено на території Вінницької області, зберігається в колекції “ПЛАТАР” (фото 13). Подібний спис, що відрізня­ється загнутим черешком з “кнопкою”, походить з міста Тарс, Кілікія в Малій Азії [Muller-Karpe, 1974, taf. 291: В7]. Такі пласкі сокири та черешкові списи датують­ся початком ІІ тис. до Р.Х. і пов’язуються з хетами. Знахідки ранніх хетських ре­чей на території України є свідченням торговельних зв’язків з Малою Азією за доби середньої бронзи. Особливо цікавими в цьому відношенні є знахідки з регіо­ну Південного Бугу — вони можуть свідчити про те, що Південнобузький бурш­тиновий шлях (див. розділ 7) почав функціонувати ще на початку ІІ тис. до Р.Х.

Рис. 58. Доба середньої бронзи. Тшинецько-комарівське озброєння. 1-10. Яструбичі 5; 11. Пуркари 5.7; 12,13. Пуркари 5.4;

14. Івання 2.4; 15. Войцехівка; 16. Березино; 17. “Західна Волинь”; 18. Заболотів; 19. Комарів 48; 20. Івання 1.

Рис. 59. Доба середньої бронзи. Тшинецько-комарівське озброєння. 1,2. Сандраки; 3. Народичі 4. Володимир-Волинський; 5. Володар Волинський; 6,7.

Рис. 60. Доба середньої бронзи. Культура багатоваликової кераміки. 1-7. Миколаївка 1.8; 8-14. Бєєва Могила 3;

15-17. Близьнюки 1.1; 18-20. Кременчук; 21. Нові Раскаєнці 1.15; 22. Прядівка 6.1.1; 23. Новопідкряж 6.1.1; 24. Н. Бараніковка 5.10; 25-27 Бабино 3; 28-30. Шахта 22, 3.3; 31-34. Текстильник 2.5; 35. Кулішівка 425.5б; 36. Керчік 17.9; 37. Миколаївка; 38. Молодогвардійськ 2.5; 39. В. Знам'янка; 40. Новопідкряж 4.15; 41. Новопідкряж 5.1.1.

Рис. 61. Доба середньої бронзи. Культура багатоваликової кераміки. 1. Нагавський 2.1.4; 2. Близьнюки 1.1; 3. Калинівка 1.4;

4. Попов Яр 6.3; 5,22. Бабино 3; 6. Ростов Захід 5.3; 7,13,16,18. Лівенцівка 1; 8. Кулішівка 425.5; 9.10. Кулішівка 425 в,г; 11. Високе 1.1; 12. Титарівка; 14. Котлубань 4.1.4; 15. Ясирів 1.89; 19. Холмське 2.37; 20. Соняшний 3.4; 21. Оланешти 4.5; 23.

Богданівка 39; 25. Олександрівськ 1.6.

Рис. 62. Доба середньої бронзи. Культура багатоваликової кераміки. 1-3. Бородіно; 4. Печі; 5. Малі Копані; 6. Кам'яна Балка; 7. Ненаситенець; 8. “Нижній Дніпро”.

Рис. 63. Доба середньої бронзи. Культура багатоваликової кераміки. 1. Бабино 3; 2. Водославка 12.17; 3. Кончак 3.10;

4. Бурти 286.6; 5. Липовець 266.6; 6. Луганськ; 7. Хащеве 2.12; 8. Хортиця; 9. Бородіно; 10. Балабіно 1.2.

Рис. 64. Доба середньої бронзи. Культура багатоваликової кераміки. 1-6. Бородіно; 7. Семенівка 8.1.

Рис. 65. Доба середньої бронзи. Культура багатоваликової кераміки. 1. Рибаковка; 2. Олександрівськ; 3. “ Кіровоградщина”; 4,5.Тарасівка; 6. Веселі Тарни.

Рис. 66. Доба середньої бронзи. Культура багатоваликової кераміки. 1-4. Рибаковка; 5. Книшевка 4.41; 6. Морокіно; 7. Криу- ляни; 8.Старий Биків; 9. Серата Монтеору; 10-12. “Київщина”; 13. Малі Копані.

Рис. 67. Доба середньої бронзи. Культура багатоваликової кераміки. 1. Бородіно; 2,3. Малі Копані; 4. Старий Биків; 5. Куко- нештій Вєкь 9.28; б.Ульянівка; 7. Володимирівка.

Рис. 68. Доба середньої бронзи. Покровська культура. 1-6. Селезні; 7-26. Лівенцівська фортеця; 27. Ільїчївка; 28. Федорівка;

29. Андріївка 1.7; 30. Новоолександрівка 48.2; 31. Чикалівка; 32. Капітаново.

Рис. 69. Доба середньої бронзи. Покровська культура. 1. Полтава; 2. Іванівка; 3-5. Усово Озеро; 6. Дніпропетровськ; 7. Ба­бенков; 8. Мікени; 9. Ландгард; 10. Грюндерунге; 11. Гнаровське.

Рис. 70. Доба середньої бронзи. Покровська культура. 1. Натальїно 7; 2. Нікольський 1.5; 3. Биково 1.1.5; 4. Натальїно 2.6;

5. Натальїно 10; 6. Пришиб 2.40; 7. Єрзовка 3.1.3; 8. Підклітне 13.2; 9. В. Баликсей 6.6; 10. Ясинівка 2.3.

Рис. 71. Доба середньої бронзи. Покровська культура. 1. “Полтавщина”; 2. Капітаново; 3. Козинці; 4. Калинівка; 5. Янохіно;

6. “Дніпропетровщина”; 7. Усово Озеро; 8. Брестяги; 9. Гришенці; 10. Шаховка; 11. Дніпровські пороги; 12. Прибужжя.

Рис. 72. Еволюція зброї неоліту — доби середньої бронзи.

Рис. 73. Доба середньої бронзи. Покровська культура. Еволюція трилопатевих вістер стріл.